У 37,3% випадків влада реагує на опубліковані журналістські розслідування позитивно (публічно визнає факти й намагається вирішити проблему), у 34,3% - негативно (тисне на редакцію, звинувачує в наклепах тощо), у 31,8% випадків реакція відсутня. Такими є результати дослідження реакції влади на журналістські розслідування, проведеного у листопаді 2010 року Європейською дослідницькою асоціацією та ГО «Демократичні ініціативи молоді» на замовлення проекту Internews Network «У-Медіа», повідомляє ІМІ.

У рамках дослідження було опитано 320 журналістів, які працюють переважно в регіональних приватних газетах і журналах.

Лише 28% журналістських розслідувань цікавлять правоохоронців, а 61% публікацій такого роду не тягне за собою офіційного розслідування. Лише 8,5% розслідувань проводяться у співпраці з правоохоронцями. 13,5% розслідувань, які розпочинають правоохоронці за фактами, викладеними в публікаціях ЗМІ, затримуються або припиняються з невідомих причин.

Згідно з результатами дослідження, інтерес журналістів до жанру розслідування зріс. У 2010 році опитані журналісти провели 630 журналістських розслідувань, у середньому на одного автора припадало чотири публікації. У порівнянні з 2009 роком (382 і 2,4) ці показники зрослимайже вдвічі. Разом із тим, три чверті опитаних вважають, що якісними та професійними є менш ніж половина розслідувань, що публікуються українськими медіа.

Серед тем розслідувань переважали земельні питання, діяльність правоохоронних органів, політика, охорона здоров’я, екологія та порушення прав людини. 87% журналістів заявили, що відстежують розвиток подій після публікації розслідування, але більшість із них збирає інформацію пасивно. Моніторинг публікації для відстеження наслідків розслідування практикує 24,9% опитаних, спілкування з героями – 24%, подання офіційних запитів – 21,2%. Готують публікації в продовження теми 19,1% журналістів, проводять громадські заходи – 3,7%.

«Медіаграмотність»