Чиїми зусиллями твориться українська Вікіпедія? Україномовними користувачами мережі – скажете ви і не помилитеся. Щомісяця їх стає дедалі більше. Наприклад, у жовтні 2012 правки до української вікі внесли майже 7,5 тис. осіб, а ще рік тому – редакторів було 5,6 тис. Проте, за статистикою лише 10% з них роблять більше 5 редагувань за місяць (у жовтні таких було 735 осіб), у решті ж випадків йдеться про дрібні і одноразові правки.

Тож постає питання, завдяки кому українська Вікіпедія змогла посісти 14-ме місце за кількістю статей серед усіх 254 вікіпедій світу? І чому так активно розвивається? Відповідь є – завдяки вікіпедистами-активістам, які щоденно і цілком безкоштовно працюють над проектом.

«Удень витрачаю на Вікіпедію десь 3-5 годин», – розповідає 24-річний український математик, який нині проживає у Нідерландах. «Виклав до Вікіпедії кілька томів енциклопедії з гірничої справи, автором якої я є.  Це близько трьох тисяч статей», – ділиться 62-річний Володимир Білецький, доктор технічних наук і професор Донецького національного технічного університету. Він почав дописувати у Вікіпедію наприкінці 2006 року, відтоді – створив понад 12 тис. статей і зробив майже 90 тис. правок. За цими показниками він – найактивніший вікіпедист України.

Загалом в Україні лише десятеро людей, які щомісяця роблять понад 1 тис. правок до Вікіпедії, ще сотня інтернет-користувачів регулярно вносять більше 100 правок. Ми розшукали деяких з них і розпитали, що ж спонукає їх віддавати скільки свого часу Вікіпедії. Поцікавилися і тим, чого бракує українській Вікіпедії, в чому вона перевершує енциклопедії інших країн і що слід зробити, аби залучити до її наповнення більше українців.

Юрій Пероганич, 51 рік, директор Фонду «Вікімедіа Україна», Київ

Один з наших активістів, Андрій Бондаренко, минулого року порівняв тематичне наповнення європейських Вікіпедій. Виявив, що між східноєвропейськими і західноєвропейськими енциклопедіями є принципова різниця. Слов’янські енциклопедії ґрунтовніші, у них більше статей, що описують наукові явища, поняття, теорії. А європейці більше пишуть про відомих людей, організації та компанії. Також є різниці між Вікіпедіями різних країн. Порівняно з іншими, в українській найбільше статей про населені пункти, але мало про спортсменів та поп-культуру. Натомість у італійців можна знайти найбільше інформації про футболістів, у німців – про політиків та філософів, французи мають багато статей про культуру, а британці – про секс.

Минулого року я їздив до Ізраїлю на всесвітню конференцію вікіпедистів, на яку зібралося 650 людей з 43 країн світу. Найбільше було французів, німців, англійців – і всі вони під час своїх доповідей говорили, що проблема найбільших світових вікіпедій у суттєвому зменшенні кількості редакторів, тобто людей, які покращують вже існуючі статті. Причина проста: у великих вікіпедіях про більшість ключових понять вже написано і доволі детально. Аби відредагувати таку статтю, людина спочатку має всю її перечитати, щоб пересвідчитися, що інформації, яку хоче додати, там ще нема. Потім вписати її, але так, аби не порушити структуру статті. Це складніше і довше, аніж створення нового матеріалу чи доповнення якогось коротенького. Тому люди лінуються. Для української Вікіпедії така проблема не актуальна. Поки кількість редакторів у нас стабільно зростає.

Олександр Іванов, 24 роки, математик, місто Гронінген, Нідерланди

Вдень витрачаю на Вікіпедію десь 3-5 годин. Кілька разів захоплювався настільки, що фактично без перерв просиджував за нею по дванадцять годин. За два роки створив понад 900 статей, переважно з математики та біології. Взявся їх писати, бо тоді у  Вікіпедії було обмаль інформації з цих галузей. А зараз бракує статей з фізики, історії, культури. Зате можемо похизуватися гарним доробком з гірництва, географії та астрономії.

На жаль, дуже мало українців пишуть до Вікіпедії. Цього літа маємо трохи більше 7,5 тис. людей, які за місяць роблять принаймні одне редагування. У фінів таких редакторів – більше 12 тис. Проте, у них населення лиш 5,5 млн., а українців, разом із тими, що мешкають за кордоном, – близько 60 млн. От і рахуйте.

Шкода, що держава не сприяє розвитку Вікіпедії. Добре було би, аби вона замовила  рекламу української Вікіпедії на Першому Національному. А Міністерство науки і культури могло б законодавчо закріпити створення вікі-статей як один із варіантів завдань для студентів. Адже в багатьох вузах є предмети, присвячені азам роботи з інтернетом. Там вчать шукати інформацію в мережі, створювати блоги і сайти. То чому б до цього списку не додати написання статей до Вікіпедії? Іван Вакарчук, коли був міністром, закликав усіх науковців та студентів створити хоча б по одному матеріалу у Вікіпедії. Побільше б публічних людей до такого закликали. 

У багатьох країнах Вікіпедія підтримується на державному рівні. Наприклад, в Польщі кожен поляк може пожертвувати 1% від сплачених ним податків на розвиток Вікіпедії. Своє бажання це зробити або не робити вони зазначають у відповідному полі податкової декларації. Так за минулий рік вдалося зібрати 300 тис. злотих. А в Німеччині Національний архів виклав у Вікіпедію 100 тис. історичних фотографій. Це теж неабиякий вклад.

Володимир Білецький, 62 рік, доктор технічних наук, Донецьк

Виклав до Вікіпедії кілька томів енциклопедії з гірничої справи, автором якої я є.  Це близько трьох тисяч статей. Просив своїх студентів, аби допомагали їх додавати, бо сам би робив це дуже довго.

До мене часто звертаються дописувачі Вікіпедії за консультаціями. Просять оцінити деякі статті про гірничу справу, написані іншими користувачами. Я даю поради. Коли сам в чомусь не до кінця певен, раджуся з викладачами нашого університету або знайомими науковцями. Адже Вікіпедія – це енциклопедія, а тому до інформації, що там викладається, слід ставитися відповідально.

Всім Вікіпедіям, у тому числі і українській, бракує професійних користувачів – науковців, викладачів і фахівців-практиків з різних сфер. Чимало статей створюються аматорами. І це добре. Але ще краще було б, аби такі статті переглядали професіонали, усували хиби, доповнювали. Це б дуже поліпшувало якість Вікіпедії.

Антон Ганул, 21 років, студент історичного факультету, місто Новомиргород Кіровоградської області

Першу статтю до Вікіпедії написав про своє рідне місто Новомиргород ще 2007 р. Спочатку це був коротенький матеріал з ключовою інформацією. Поступово його розширював. Шукав цікаві дані у бібліотеках та місцевих архівах. В червні цього року ця стаття увійшла до числа вибраних Вікіпедії. Дуже з того пишаюся. Уявіть, зі всіх чотирьохсот тисяч статей до вибраних належить лиш 193, і одна серед них – моя.  Вибраними стають матеріали, в яких всебічно описано те, чому вони присвячені. Аби стаття отримала такий статус, треба, щоб за це проголосували інші дописувачі Вікіпедії.

Загалом, за увесь цей час написав лиш 150 статей. Більшість стосуються історії мого краю. За кількістю не женуся. Над кожною працюю довго. Пробую знайти щонайбільше інформації. Бо українська Вікіпедія хоч і містить багато статей, але якість їх низька.  Хочеться це виправити.

Підсадив на Вікіпедію товариша, з яким разом навчаємося. Він єдиний з друзів, кого вдалося залучити. Іншим це не цікаво. На фестиваль «Країна мрій» надрукували листівок, в яких закликали долучатися до наповнення Вікіпедії. Пропонували в разі чого допомогти новачкам. Лишили свої контакти для цього. Люди брали листівки, читали, але жоден опісля так і не звернувся за допомогою.

Вікіпедія затягує. І дня не можу провести, аби не написати там хоч рядка. Якщо сиджу в інтернеті, то завжди відкрита вкладка з Вікіпедією.  Постійно перевіряю стрічку оновлень. Дивлюся, хто що додав нового, в які статті внесли правки. Навіть мейл не так часто перевіряю.

Якщо є вільний час, то ще з вечора знаю: зранку прокинуся і буду писати. Пишу не тому, що треба, а тому, що хочеться. Радію, коли бачу кількість переглядів моїх статей. Іноді в журналістських матеріалах або якихось рефератах впізнаю знайомий стиль речень і розумію, що люди користувалися моїми статтями для написання своєї роботи. Це тішить. Розумію, що працював не даремно.

Олексій Скринченко, 17 років, студент, Київ

В житті переважно розмовляю російською, бо цією мовою говорять батьки і друзі.  А завдяки Вікіпедії поліпшив свою українську. Ще вона навчила вести дискусії і відстоювати власну думку. Адже Вікіпедія – справа колективна, часом хтось у твої статті вносить правки, які вважаєш недоречними. Треба вміти аргументовано пояснити людині, чому цього не слід було робити і як ліпше. В процесі роботи постійно дізнаєшся щось нове, бо хоч не хоч, а читаєш чужі матеріали на споріднені з твоїми теми, та й не лише на них. Я пишу статті переважно з правознавства. У школі гарно знався на цьому предметі, а відколи почав писати у Вікіпедію – в рази поліпшив свої знання. Бо в процесі підготовки статті перечитуєш і підручники, і книги, і публікації в журналах. Це чудовий спосіб самоосвіти. Усі друзі знають, що я пишу до Вікіпедії, але жоден не наслідує мого прикладу.

Володимир Крижановський, 30 років, вчитель географії, Черкаси

З дитинства марив географією. Мріяв систематизувати всі географічні об’єкти світу і написати книгу-довідник. Завдяки Вікіпедії почав цю мрію реалізовувати. Вже створив майже 5,5 тис. статей. Додаю нові або редагую старі щовечора. В школі проводжу позакласні заняття, на яких вчу школярів писати статті до Вікіпедії.  Двоє моїх учнів стали дуже активними її дописувачами. На педагогічних зборах рекламую Вікіпедію, а на курсах підвищення кваліфікації для вчителів вчу їх працювати з цією енциклопедією.

Лев Курдидик, 65 роки, місто Вінніпег, Канада

Пишу переважно про діаспору. Про відомих україноканадців, поселення, в яких їх найбільше живе, іммігрантську пресу. Першу свою статтю присвятив батьку. В Канаду він переїхав після Другої світової, був тут журналістом і редактором багатьох українських видань. Думаю, мій вклад у Вікіпедію унікальний. Адже про речі, які стосуються діаспори, найліпше напише людина, яка бачить це і знає зсередини. Багато яка інформація українцям в Україні просто недоступна. Тож пишаюся, що зробив такий внесок. Окрім мене про це все могло б написати лиш обмежене коло людей, але вони того не роблять. Не маю в Канаді жодного знайомого, який би писав до Вікіпедії.

Часто редагую вже існуючі статті. Виправляю орфографічні і граматичні помилки. Зі знанням мови проблем не маю, бо тридцять років був вчителем української в школі для вихідців з України у селі Вайта, що в провінції Манітоба. А зараз працюю консультантом з питань україномовного навчання при міністерстві цієї ж провінції.

Євген Букет, 31 рік, краєзнавець, Київ

Давно досліджую історію Макарівського району, що на Київщині. Маю кілька виданих книжок про тамтешні села та містечка. У Вікіпедії інформації про них раніше не було, тож вирішив опублікувати в ній свої напрацювання. 2011 року організовував вікі-експедицію. З вікіпедистами, які до неї  долучилися, за два дні об’їхали усі 72 села Макарівського району. Кожне зазняли, зустрілися з головами сільрад, мешканцями, в місцевих бібліотеках знайшли інформацію про історію сіл.  Громадська організація «Вікімедіа Україна», яка опікується Вікіпедією, оплатила вартість пального і харчування під час експедиції.  Зібраною в результаті інформацією доповнили вже існуючі статті про населені пункти та написали кілька нових. На Вікісховище за результатами експедиції завантажили понад півтисячі світлин.