Правозахисник чи екс-заступник глави адміністрації Януковича? Як краще титрувати Андрія Портнова
Правозахисник чи екс-заступник глави адміністрації Януковича? Як краще титрувати Андрія Портнова
У світлі передачі каналу NewsOne Андрію Портнову ім’я цього політка знову актуалізувалося.
В Андрія Володимировича багатий політичний бекграунд. Він є колишнім соратником як Юлії Тимошенко, так і Віктора Януковича. То чому ж видання «Страна.UA» у підводці до інтерв’ю з Портновим «скромно» називає його «відомим юристом, блогером, правозахисником та екс-заступником голови Адміністрації президента Януковича». Чи має ця людина щось спільне з правозахистом?
Від БЮТ до Януковича
Портнов почав рухатися по кар’єрній драбині з 1999 року, після закінчення Східноукраїнського національного університету імені В. Даля за спеціальністю «юрист». Потім займався юридичною практикою, був директором луганської юридичної фірми «Укрінформправо».
Увірвався в український політикум він 2005 року, коли став на захист інтересів екс-держсекретаря України Олександра Зінченка, який звинуватив у корупції оточення президента Ющенка, зокрема й Петра Порошенка, який тоді був секретарем РНБО. І хоча суди тоді він програв, Портнова у 2006 беруть до списку Блоку Юлії Тимошенко. У блоці він завідував юридичним департаментом. За час його співпраці з Тимошенко з’явилося рішення суду із заборони критики діяльності уряду.
Після поразки Тимошенко на президентських виборах 2010 року, він захищав її інтереси в Верховному Суді. Але невдовзі заявив, що так чинив через тиск на нього з боку Юлії Володимирівни.
2010 року стає заступником глави Адміністрації Віктора Януковича і керівником Головного управління з питань судової реформи та судоустрою. Його вплив на судову систему України свого часу описала Леся Шутко для «Української правди».
Вона писала, що саме Андрій Портнов є одним зі «стовпів режиму» Януковича. Портнов, як пише авторка, допоміг екс-президенту позбавитися лояльних до Тимошенко суддів. Крім того, за, начебто, підтримки Сергія Ківалова Андрію Володимировичу вдалося здійснити «судову реформу» — від формування судового корпусу усували парламент. Усі кадрові та дисциплінарні питання вирішувалися у Вищій кваліфкомісії суддів, Вищій раді Юстиції та затверджувалися указом глави держави (читай — Януковича).
Ініціативі Портнова приписують і «переворот» 2010 року, коли Конституційний суд повернув стару версію конституції. Після цього Віктор Федорович отримав безмежну владу над міліцією, прокуратурою і армією.
Після втечі у 2014 році Януковича Портнов теж їде в Москву. Цього ж року Генпрокуратура України вимагала від МВС та СБУ затримати його як людину, яку підозрюють у масових вбивствах активістів в центрі Києва. Утім, у серпні того ж року суд задовольнив позов Портнова до Генпрокуратури і зобов’язав її спростувати вказану інформацію.
Нещодавно стало відомо, що Служба безпеки України почала розслідувати його причетність до анексії Криму в рамках кримінального провадження за статтею «державна зрада».
«Добрий віденський сусід»
Зараз він здебільшого перебуває у Відні — в Україні до нього надто багато питань у слідчих органів. Власне, саме там Володимир Мураєв, батько народного депутата Євгена Мураєва, передав йому 100 % акцій телеканалу NewsOne терміном на три роки. Великодушний дар за декілька місяців до початку гонки президентських виборів.
Виданню «Страна.UA» Портнов каже:
«Ми уклали контракт на три роки. У ньому прописано, що якщо власник захоче його продати, він зобов'язаний спершу запропонувати всі 100 % акцій каналу мені. Якщо на нього захочуть чинити тиск, це нічого не дасть, тому що я буду першим можливим покупцем каналу. А на мене вплинути, як я вже сказав, важко. Крім того, протягом року в мене повинен з'явитися 20-відсотковий опціон на акції телеканалу, якщо моя робота буде успішною».
Нагадаю, що запустив це видання у 2016 році Ігор Гужва, який раніше очолював медіахолдинг «Мультимедіа Інвест Груп» та був редактором газети «Вести». MediaSapiens детально описував, як «Страна.UA» і «Вести» транслюють меседжі російської пропаганди, зокрема зображаючи Україну агресором.
Зараз Гужва називає Порнова своїм «добрим віденським сусідом», бо й сам він на початку 2018 року покинув Україну та виїхав до Австрії. У 2017 році ГПУ звинуватила Гужву у вимаганні та отриманні хабара в розмірі 10 тисяч доларів. Але Портнов допоміг йому облаштуватися в європейській країні.
Скриншот посту Ігоря Гужви
Правозахисник? Навряд чи
Тож титул «відомий юрист» далеко не вичерпує усіх регалій екс-голови Адміністрації Януковича.
А от чи є екс-чиновник часів Януковича правозахисником?
Щоб розібратися в цьому питанні, MediaSapiens запитав думку Олександра Павліченка, виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини.
«У поняття «правозахисник» є теоретичний та практичний аспекти. У правозахисному середовищі — де є правозахисні організації — Андрія Портнова не асоціюють як приналежного до нього. Це абсолютно точно. Так, він був політиком та відігравав певну роль у процесах, які відбувалися на початку 2000 років. З різними політичними силами Портнов впливав у той чи інший спосіб на юридичні процеси в країні, в тому числі і на ухвалення останнього Кримінально-процесуального кодексу. Але щодо цього мають бути застосовані інші поняття. На мою думку, тут термін "правозахисник" недоречний»
З іншого боку, говорить Павліченко, якщо взяти адвокатів, то кожен з них теж може назвати себе правозахисником, бо вони захищають права, як окремих клієнтів, так і можуть ставати на захист загальних норм права.
Тож технічно, якщо Портнов захищав колись Тимошенко у суді, а нещодавно захищав себе по судах, то правозахисником його називати можна. Але доречно це робити хіба що виданню, головному редактору якого Портнов «розробляв стратегію з отримання політичного притулку в Австрії».
«Якось у 90-х генеральний прокурор України казав, що вважає головним правозахисником в цій країні прокуратуру і безпосередньо себе. Тоді він називав цифру у сотні тисяч звернень до прокуратури щодо нагляду і їхнього втручання у правовстановлення. Жонглювання термінами — це не нова практика», — каже Олександр Павліченко.