Рейтинг українських факультетів журналістики очолила Школа УКУ - ГО «Детектор медіа»
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Рейтинг українських факультетів журналістики очолила Школа УКУ - ГО «Детектор медіа»
Очолила рейтинг українських факультетів/кафедр/шкіл журналістики Школа журналістики Українського католицького університету, набравши 20 балів з 23 можливих. На другій позиції з невеликим відривом опинилася Могилянська школа журналістики (18,5). Трійку лідерів замикає факультет журналістики Запорізького національного університету (17,75). Інститут журналістики Київського університету ім. Б.Грінченка (17,25) та кафедра журналістики Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича (16,5) посіли четверте та п’яте місця відповідно.
Найгірша ситуація щодо якості журналістської освіти спостерігається в Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем’янчука (6,5) та Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (8,5 - для бакалаврату, 7 - для магістерки).
«Медіаіндустрія має дуже великі претензії щодо якості тих кадрів, які виходять на ринок з українських вишів. В індустрії часто кажуть, що їм навіть ліпше брати на роботу випускників інших спеціальностей, навчати їх з нуля, замість того, аби працювати з випускниками журфаків. Ми вирішили, що потрібно починати говорити про проблему. Тож наше дослідження - перший крок до системного обговорення якості журналістської освіти», - пояснила виконавча директорка ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик.
Діана Дуцик
Збір даних для складання рейтингу здійснювався методом опитування факультетів/кафедр/шкіл журналістики - через офіційні запити. За словами пані Дуцик, дослідники розбили анкети, що направлялися вишам, на п’ять блоків, відповідно до яких здійснювалася подальша оцінка діяльності кожного журфаку:
- навчальна програма та викладацький склад;
- ресурси/технічна оснащеність та можливості для професійного розвитку під час навчання;
- взаємодія з медіаіндустрією;
- включеність у міжнародний контекст;
- комунікація з зовнішньою аудиторією та випускниками.
Окрім того, експертна група аналізувала інформацію з відкритих джерел, зокрема, наповнення сайтів. «Ситуація щодо зовнішньої комунікації виглядає дуже сумно. По-перше, навіть не всі факультети журналістики мають свої сайти. З 39 факультетів їх мають лише 20. І лише 2 з них місять повну інформацію, яка є необхідна. А саме: навчальні плани, інформацію про викладачів, студентів, випускників, розклад, діяльність факультету/кафедри. Більше того, часто навіть електронні адреси для взаємодії з цими факультетами були вказані неправильними - що часто заважало й нам отримати інформацію про них», - розповіла медіаекспертка.
«Факультети в принципі на запити часто не відповідають, що є, по-перше, порушенням ЗУ «Про доступ до публічної інформації», а, по-друге, порушенням нової редакції ЗУ «Про вищу освіту». Відповідно до результатів нашого дослідження лише сайти Острозької академії та Львівського національного університету імені Івана Франка місять інформацію про навчальні плани. І лише 13 з 19 факультетів надали нам доступ до своїх навчальних планів. Мали місце звинувачення у наш бік, мовляв, ми порушуємо авторське право. Хоча ця інформація має бути у відкритому доступі на сайті, враховуючи те, що система вищої освіти в Україні передбачає академічну мобільність: студенти повинні знати, які дисципліни і в якій кількості кредитів вони можуть собі перезарахувати», - пояснив кандидат наук із соціальних комунікацій та член експертної групи Володимир Литвиненко.
Так, у ході дослідження було отримано відповіді на запити від 19 з 39 факультетів журналістики, які функціонують в українських вишах. Решта факультетів, які не змогли надати відповіді, були також частково включені в дослідження: дослідницька група проаналізувала їх онлайн-присутність та активність, що були визначені як один із показників комунікативної спроможності факультетів журналістики.
Дослідження також дало змогу виявити та заявити про ряд проблем у системі журналістської освіти, зокрема: формальність навчальних планів, брак уваги до практичних навичок; перенасиченість філологічними дисциплінами; брак практичного досвіду викладачів, їх некомпетентність; слабкість технічної бази; брак зв’язку з медіаіндустрією; слабка інтегрованість у навчальний процес; відсутність комунікації кафедр та факультетів із зовнішньою аудиторією. Детальне обговорення цих проблем відбудеться 25 жовтня на загальноукранській конференції «Журналістська освіта в Україні: що маємо і куди рухаємось?» ГО «Детектор медіа».