Таке рішення було ухвалене на черговому засіданні Комітету 3 лютого.

На думку голови Комітету Вікторії Сюмар, така ідея не тільки назріла, а й перезріла.

«Ми з вами боремося за створення медіаринку, а він заявляє, що не може заробляти гроші. Сьогодні насправді викривлена ситуація, коли ринок тих, хто створює продукт (телевізійний), і тих, хто його розповсюджує (провайдерів), приблизно однаковий. Це означає, що ми прирівнюємо можливість творчої креативної праці і всього того, від чого залежить свобода слова, до технічних можливостей донесення інформації, на яких заробляють нікому невідомі люди. Це просто бізнес. Це серйозний дисбаланс, бо відповідно до тенденцій у світі всі технічні засоби дешевші за те, що створюють люди. Більше того, я переконана, що не може бути реальної свободи слова, поки не буде фінансової незалежності саме тих, хто створює контент. Власне це й є основною ідеєю цього проекту – дати можливість ринку заробляти приватним телеканалам і зміцнити медіаринок, що є необхідною умовою для медіаплюралізму і медіаякості», – сказала Вікторія Сюмар.

За її словами, законопроект передбачає можливість комерційним каналам виходити з УПП, окрім тих районних центрів, які мають менше 50 тисяч населення. «У великих містах, де є конкуренція провайдерів, телеканали самі будуть укладати договори з провайдерами, хто їх буде транслювати. Це певною мірою революція на ринку, але я переконана, що це на часі», – зауважила голова Комітету.

Народний депутат Владислав Севрюков підтримав ідею виведення комерційних каналів з УПП, щоб вони могли укладати угоди з кабельними операторами. Але запропонував розглянути це питання комплексно під час підготовки нового закону про аудіовізуальні послуги. «Може немає сенсу зараз розглядати цей проект, бо він є частиною великого закону про аудіовізуальні послуги», – зауважив він. Члени Комітету з ним не погодилися, зазначивши, що цю норму можна ввести раніше, ще до ухвалення закону про АВП.  

Нагадаємо, 23 листопада народні депутати зареєстрували законопроект № 3504 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги)», у якому запропонували, щоб до УПП входили як ефірні аналогові, так і цифрові телеканали, але водночас приватні мовники за бажанням могли бути вилучені зі складу УПП на певній території.

Асоціації платного телебачення виступили проти законопроекту № 3504, який вважають лобістським на користь телевізійних груп.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 17 грудня, розглянувши законопроект, запропонувала залишити в складі УПП телеканали Національної суспільної телерадіокомпанії України, державні телеканали, а також ефірні телеканали місцевої категорії мовлення, канали мовлення громад.

18 січня автор законопроекту № 3504 подали законопроект на заміну, у якому запропонували, щоб УПП включала в себе канали Національної суспільної телерадіокомпанії України, парламентський телеканал «Рада», місцеві та регіональні канали, які технічно приймаються на території розташування відповідної мережі, канали мовлення громад, а також аналогові ефірні телеканали (за винятком випадків застосування абонентами індивідуальних приймальних приладів або випадків надходження від приватної телерадіоорганізації до Національної ради заяви про її виключення зі складу УПП на певній території).

При цьому виключення приватної телерадіоорганізації з УПП за її заявою можливе лише для міст, населення яких становить 50 тис. і більше осіб. А для міст із населенням менше 50 тис. осіб виключення зі складу УПП за заявою приватної телерадіоорганізації забороняється.

Нагадаємо, що відповідно до чинного законодавства УПП включає в себе ефірні аналогові телеканали (а також супутниковий парламентський телеканал «Рада»), і в кожному населеному пункті склад УПП відрізняється – залежно від кількості доступних в ефірі мовників. У великих містах УПП налічує близько двох десятків телеканалів.

Дискусії про доцільність існування УПП в такому вигляді тривають не перший рік. Наприклад, обговорюється можливість включення до складу УПП виключно суспільних, державних і муніципальних телеканалів.

Громадська організація «Телекритика» провела 22 січня експертного круглого столу «Універсальна програмна послуга: баланс потреб суспільства та індустрії», на якому учасники дійшли думки, що головним критерієм включення телеканалу до універсальної програмної послуги (УПП) має бути суспільна значущість контенту.