За новим законом,   російські блогери із відвідуваністю понад 3 тисячі користувачів будуть прирівняні до ЗМІ.  Їх внесуть до спеціального реєстру, зобов’яжуть перевіряти достовірність інформації до її розміщення, не допускати поширення відомостей про приватне життя громадян, дотримуватися заборон та обмежень відповідно до законодавства про виборита референдум. Блогер повинен буде розмістити на своїй сторінці справжнє прізвище та ініціали, а також електронну пошту. За невиконання вимог передбачена відповідальність.

В рамках конференції «День блогера 2014» учасники обговорили процедуру реєстрації, лічильники трафіку та інші актуальні  контексті нововведень.

Відповідаючи на запитання про необхідність чи непотрібність згаданого закону, кілька блогерів заявили, що взагалі погано розуміють, про що йдеться. Дехто ж учасників дискусії висловився доволі критично.

«Ми дожили до того моменту, коли держава хоче нас поставити у стійло, а ми не опираємося, - сказав засновник Liveinternet.ru Герман Клименко. – Ми не розуміємо, прикидаємося, маску одягаємо. Держава насправді від нас нічого сильно не хоче. (…) Ми маємо визнати, що інформація все-таки впливає на людей. Бо якщо вона не впливає, то нікого не потрібно ліцензувати. (…) В держави мета дуже проста – в якийсь момент припинити поширення певної інформації. Не кажу, погано це чи добре. Але ми повинні визнати, що ряд наших товаришів, які тут сидять, досягли впливу, і він реально більший, ніж у “РИА Новости”».

«Більшого маразму я не читав ніколи, - сказав експерт Антон Меркуров. – Якщо закон застосовувати по букві, то всіх можна посадити. А кого не посадити – оштрафувати».

На його думку, закон прийняли для того, щоб блогери писали акуратніше, не писали дурниць і, раптом що, щоб їх можна було закрити. Однак він зауважує, що російське законодавство і до «Закону про блогерів» дозволяло притягати їх до відповідальності.

«Держава це зробила для того, щоб ви всі писали менше і замість того, щоб писати про дачу Володіна (В'ячеслав Володін - заступник голови Адміністрації президента РФ - MS), писали про котиків», - резюмував Меркуров.

Блогер Дмитро Чернишов ввважає, що закон прийняли лише для того, аби залякати, оскільки блоги стають дуже популярними на фоні нецікавого телебачення. «Перша каральна акція проти блогера спричинить сплеск зацікавленості блогосферою», - вважає він.

Головний редактор «Эха Москвы» Олексій Венедиктов висловив думку, що державі насправді нецікава більшість блогерів. «Це закон абсолютно точного бомбардування, високоточна зброя, що буде спрямована на окремих блогерів, яких треба буде притиснути. Звісно, можна заборонити поширення блогу Навального незаконно. Але щоразу незаконно – якось недобре, всілякі Страсбурги… А ви – нікому не цікаві. Пишіть хоч про котиків, хоч про дачу Неверова чи Володіна…», - висловився журналіст.

Він також розповів про досвід Ізраїлю, на який посилалися автори відповідного закону до його прийняття. За словами журналіста, там блогера прирівнюють до ЗМІ, якщо він має 50 тисяч відвідувачів щодня впродовж трьох місяців(при тому, що в Ізраїлі проживає 8 мільйонів людей).

Олексій Венедиктов порадив більшості блогерів не хвилюватися, оскільки закон стосується лише 5-10 осіб.

Присутній на зустрічі заступник голови Роскомнагляду Максим Ксьонзов заперечив редактору «Эха Москвы» та іншим попереднім спікерам, заявивши, що закон прийнятий точно не для того, аби когось посадити і не проти когось. За його словами, закон не є «інструментом кривавого режиму». На думку Ксьонзова, зараз усі вільно пишуть у соціальних мережах. Однак чиновник вважає, що при цьому необхідно дотримуватися певних правил.

Заступник голови Роскомнагляду розповів, що насправді цей закон не збиралися приймати, а «спусковим механізмом» стали події у Волгограді. «Тому цей закон пішов у комплексі антитерористичних поправок», - сказав Ксьонзов.

Так званий закон про блогерів Держдума Росії прийняла 22 квітня.