Про це йдеться в картці законопроекту.

Глава держави вважає, що закон не може бути підписаний тому, що він не передбачає зобов’язання реформованих державних і комунальних друкованих ЗМІ щодо мови видання. «За такого підходу є ризик зменшення кількості видань державною мовою. В умовах інформаційної агресії питання захисту мовно-інформаційного простору України набуває особливого значення», – йдеться у листі президента.

Президент пропонує п.2 ч.1 ст. 3, ч. 4 ст.5, ст. 7 після слів «цільового призначення» доповнити словами «мови видання».

Також законом встановлюється, що друковані ЗМІ, які здійснюють офіційне опублікування нормативно-правових актів Президента України, а також механізм реалізації положень про офіційне опублікування та набрання чинності такими нормативно-правовими актами, визначаються законом (ч. 2 ст. 1). Це положення набирає чинності 1 січня 2016 року.

З метою запобігання виникненню з дня набрання чинності наведеною нормою закону (тобто з 1 січня 2016 року) законодавчої невизначеності у питання порядку офіційного опублікування та набрання чинності указами Президент України пропонує ч. 2 ст.1 закону присвятити виключно питанням визначення сфери дії цього закону (що випливає з назви статті 1) і викласти її в такій редакції: «2. Питання щодо офіційного оприлюднення друкованими засобами масової інформації нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, щодо механізму реалізації положень про офіційне опублікування та набрання чинності нормативно-правовими актами цим Законом не регулюються».

За інформацією від джерел з Адміністрації Президента, закон можуть поставити на повторне голосування вже у четвер 24 грудня.

Юрист Інституту масової інформації (ІМІ) Роман Головенко прокоментував рішення глави держави таким чином: «Сенс в зауваженнях Президента є, бо в Закон про реформування дійсно в остаточній версії додано ч. 2 ст. 1, яка зобов’язує регулювати законами оприлюднення і набрання чинності нормативно-правових актів (НПА). Але далеко не для кожного видавника НПА є відповідна норма закону, й це врегульовано підзаконними актами. Стільки змін до різних законів уже нема часу приймати до 1 січня. Тому багато НПА, які з’явилися після 1.01.16 і оприлюднені за процедурою, визначеною підзаконним актом, а не законом, просто можуть бути кимось оскаржені й визнані незаконними в адмінсудах».

Нагадаємо, закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» був ухвалений парламентом 24 листопада.

В ОБСЄ роздержавлення ЗМІ назвали важливим кроком у просуванні свободи преси.

Редактори 150 друкованих ЗМІ вважають роздержавлення шансом побудувати незалежну від влади редакційну політику.