Про це повідомляє Інститут медіа права. 

Цей законопроект покликаний забезпечити дотримання авторських прав у всесвітній павутині і, як наслідок, вивести Україну з передових позицій у списках держав-піратів.

Автори законопроекту пропонують наступні нововведення:

- закріплюється можливість нотаріусів здійснювати забезпечення доказів в інтернеті шляхом складення відповідного протоколу;

- надається можливість вимагати у постачальника послуг хостингу надання даних про власника веб-сайту, який використовує відповідні послуги для надання доступу до інформації, що порушує авторські або суміжні права;

- врегульовується та забезпечується використання системи «notice-and-takedown», згідно з якою власник веб-сайту або постачальник послуг хостингу має невідкладно (не пізніше аніж протягом 24 годин) видалити чи унеможливити доступ до інформації, що порушує авторські або суміжні права;

- надається можливість оскарження рішення про видалення чи унеможливлення доступу до інформації, що порушує авторські або суміжні права у досудовому порядку (інформацію може бути відновлено протягом 10-14 днів);

- встановлюється адміністративна відповідальність за направлення недобросовісних скарг на порушення авторських чи суміжних прав.

Крім того, зазначає Інститут, цей проект несе низку ризиків, пов’язаних з забезпеченням анонімності у мережі. Так, поруч з таким способом захисту авторського права як вимога видалення чи унеможливлення доступу до інформації, впроваджується можливість вимагати надання інформації, що ідентифікує користувача, який розмістив на сайті інформацію, що порушує авторське право.

«Можливість звертатися з такою вимогою у позасудовому та судовому порядках разом з вимогою про видалення інформації суттєво обмежує легітимні очікування користувачів інтернету на анонімність та захист власних персональних даних», – уточнили в інституті.

Також положення про невідкладне видалення інформації, що порушує авторські та суміжні права, протягом 24 годин після повідомлення не надає достатніх можливостей для прийняття обґрунтованого рішення стосовно видалення інформації, вважають в організації. У зв’язку з цим так само завеликим є строк розгляду скарги на рішення з метою відновлення інформації.

Проблематичним видається положення, згідно з яким скарга або заява вважаються отриманими власником веб-сайту або постачальником послуг хостингу в момент, зафіксований у позначці часу, що вказує на дату та час відправки електронною поштою скарги або заяви з накладанням на неї електронного цифрового підпису.

«Крім того, на даному етапі видається недоцільним для України повне переведення процесу обміну згаданими повідомленнями про порушення та оскарження рішення про видалення матеріалів у формат обміну повідомленнями електронною поштою з застосуванням електронного цифрового підпису», – йдеться у повідомленні інституту.

Нагадуємо, що Україна, згідно з результатами «списку 301», усе ще «піратська», однак цьогоріч її становище оновилося в кращий бік.  

З 2013 року вона знаходилася в статусі Priority Foreign Country, що позначає країни з найвищим рівнем порушень у сфері інтелектуальної власності (які, у першу чергу, призводять до негативних наслідків для американських компаній), а також країни, що не бажають вести переговори щодо цих проблемних питань.

Цьогоріч Україну віднесли до Priority Watch List. Автори документу відзначають, що три головні проблеми, через які вона опинилася в Priority Foreign Country, досі не вирішені. Серед них – розповсюджене використання піратського програмного забезпечення в органах влади та піратство онлайн.