Деякі закони про декомунізацію обмежують свободу слова – представник ОБСЄ
Деякі закони про декомунізацію обмежують свободу слова – представник ОБСЄ
Про це повідомляється на сайті ОБСЄ.
«Невтішною для свободи висловлювання думки і свободи ЗМІ є підтримка набуття чинності закону, попри різні проблеми, які виникають перед захистом основних прав», - заявила Дуня Міятович, коментуючи закон «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки».
За словами представника ОБСЄ, закон передбачає кримінальну відповідальність за публічне заперечення діяльності цих режимів і забороняє всю пов’язану з ними символіку, окрім тих обмежених випадків, що необхідні в освітніх та наукових цілях. Порушення ж норм цього закону тягне за собою потенційне припинення діяльності ЗМІ і позбавлення волі терміном на п'ять-десять років.
«Хоча я цілком шаную часто чутливий і болісний характер історичної дискусії, її вплив на суспільство, це (набуття чинності закону - ред.) може легко призвести до пригнічення політичних, провокаційних і критичних висловлювань, особливо в ЗМІ», - зауважила Міятович.
Також вона критично оцінила норми закону «Про правовий статус і пам'ять борців за незалежність України в ХХ ст.». Цей закон, підписаний Петром Порошенком 15 травня, як і попередній, встановлює відповідальність за публічне виявлення своєї неповаги до певних груп борців за українську незалежність у минулому столітті, і передбачає кримінальну відповідальність за публічне заперечення законності їх боротьби за незалежність України.
"ЗМІ є життєво важливим елементом здорової демократії, а тому роль, яку вони виконують, мають поважати в усі часи. Оспорювана інформація та потенційно проблематичні висловлювання не мають бути під забороною, навпаки, їх потрібно вирішувати шляхом відкритої дискусії", - зазначила представник ОБСЄ.
Водночас Дуня Міятович наголосила, що представникам громадянського суспільства не була надана можливість брати участь у громадських дискусіях щодо цих законів.
Нагадуємо, що 15 травня Президент України Петро Порошенко підписав чотири закони про декомунізацію.
Це закони «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки»; «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років»; «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років» та «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті».
Документами забороняється радянська символіка, засуджується комуністичний режим, відкриваються архіви радянських спецслужб та визнаються борцями за незалежність України УПА й інші організації.
Підписуючи зазначені закони, Глава держави заявив, що найближчим часом до Верховної Ради буде подано проект закону, спрямований на удосконалення норми щодо відповідальності за порушення Закону про статус борців за незалежність України у ХХ столітті. Цим законопроектом, ініційованим Президентом, пропонується усунути колізії, які можуть бути використані для зловживання нормами законодавства, порушення прав і свобод людини і громадянина, зокрема, в частині свободи наукових досліджень і міжнародної співпраці та діалогу.
Відповідні законодавчі акти були прийняті народними депутатами на засіданні Верховної Ради 9 квітня поточного року більшістю голосів.