У теперішньому вигляді цей законопроект був схвалений Палатою депутатів у жовтні минулого року. Він містить важливі зміни в італійському законодавстві у сфері дифамації. Чимало зі старих положень вели свій початок від епохи Муссоліні, відзначає організація.

Відтепер, зокрема, виключена можливість позбавлення репортерів свободи за дифамацію. Це надзвичайно важливий крок, враховуючи те, що Італія – єдина держава-член Євросоюзу, яка постійно суворо засуджує журналістів за наклеп. Законопроект обмежує кримінальні штрафи та скасовує покарання за дифамацію щодо політиків, чиновників та суддів.

«Та попри це законопроект не відповідає міжнародним стандартам, - наголошує IPI. - Його позитивні аспекти затьмарені відмовою повністю декриміналізувати дифамацію».

У поданому на остаточний розгляд законопроекті є й інші серйозні недоліки. Ані чинний італійський кримінальний кодекс, ані цивільне право не містять належного захисту журналістів, що відповідав би міжнародним стандартам у цій сфері.

У версії Сенату в законопроекті не передбачається виправлення цього недоліка. Кримінальні положення правопорушень стосовно президента, глави уряду, конституційних інститутів, збройних сил та національних символів не скасовуються.

Більше того, законопроект не обмежує розмірів збитків у цивільних справах. залишаючи відкритою можливість надмірних відшкодувань. Значне занепокоєння викликає одна із пропонованих змін до закону про пресу. Вона дозволяє судам забороняти журналістам, покараним  за наклеп, займатися професійною діяльністю терміном від одного місяця до півроку.

«IPI визнає, що ухвалення законопроекту стане позитивним кроком для свободи преси в Італії. Проте слід чітко визначити, що існує значна можливість для його поліпшення», - вважає менеджер зі свободи преси IPI Барбара Тріонфі (Barbara Trionfi).

Вона також закликає італійські медіа і законодавців скористатися можливостями пропонованого законопроекту й ухвалити необхідні правові гарантії того, щоб запобігти зловживанню законом про наклеп з метою карати та змушувати  пресу замовкнути.

IPI посилається на головного італійського «сторожового пса» свободи преси, організації Ossigeno per l’Informazione, яка, враховуючи численні недоліки законопроекту, пропонувала на розгляд Сенату декілька поправок. Ключовими серед них є декриміналізація наклепу й образи, а також узгодження розмірів компенсації у цивільних позовах із чисельністю аудиторії та наявністю чи відсутністю опублікованого у ЗМІ виправлення некоректної інформації.

Наразі кілька поправок спрямовані на те, щоб перешкоджати використанню суду для залякування журналістів. Директор Ossigeno per l’Informazione Альберто Спампінато (Alberto Spampinato) заявив, що торік число подібних справ збільшилося на 50%. Одна із поправок передбачає, що позивачів, які легковажно використовують судочинство, штрафуватимуть на одну десятузатребуваних ними компенсацій.  Інша передбачає, що вони повинні виплачувати  компенсацію звинуваченим.

Радник IPI зі свободи преси Скотт Гріффен (Scott Griffen) заявив, що італійському Сенату слід ретельно розглянути запропоновані поправки до законопроекту та ухвалити усі ті з них, які  посилять спроможність журналістів висвітлювати події у громадських  інтересах.

Він наголосив на необхідності повністю декриміналізувати дифамацію, встановити межі відшкодування у цивільних позовах, а загалом - повністю переглянути цивільне законодавство з тим, щоб ним неможливо було зловживати для приборкання критичної журналістики.

За даними дослідження IPI, протягом останнього півдесятиріччя в Італії до тюремного ув’язнення були засуджені 8 журналістів. Доки зміни до законодавства не внесені, за чинним Кримінальним кодексом 1930 року репортерам за наклеп загрожує до трьох років позбавлення волі, а також штраф у розмірі не менше €516.