Міжнародний благодійний фонд savED представив результати соціологічного дослідження «Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення», яке провели у травні — червні 2025 року. Про це повідомила пресслужба фонду.

Опитування проводили серед учнів 8–11 класів, їхніх батьків, учителів та представників шкільних адміністрацій. У ньому дистанційно взяли участь понад 120 шкіл з усіх регіонів, підконтрольних уряду України, включно із закладами з прифронтових територій та школами з високою часткою внутрішньо переміщених осіб. Найбільшу кількість інтервʼю було проведено зі школярами — 1924. 

Згідно з результатами дослідження, серед усіх респондентів саме підлітки найменш оптимістично налаштовані щодо майбутнього України. 46% з них вірять у майбутнє країни, 16% — налаштовані песимістично, 33% — не визначилися. Водночас більш оптимістично налаштовані учителі та представники адміністрацій — 67% і 88% відповідно. 

У питанні майбутнього працевлаштування 40% підлітків критично оцінюють можливість знайти гідну роботу у своїй громаді та в Україні в цілому. Водночас така ж кількість школярів (40%) такі можливості для себе бачить. 

У порівнянні з дослідженням savED за 2023 рік, кількість учнів, які хотіли б переїхати жити за кордон, майже не змінилася — 22% проти 26% у попередніх опитуваннях. Наразі в Україні точно хочуть лишатися 52% (у 2023 році — 53%), але з них у своєму місті / селі — лише 30%. 

На бажання підлітків залишатися жити в рідному населеному пункті впливає відчуття власної належності до громади. 53% учнів повністю або переважно відчувають свою належність до громади, тоді як майже третина (32%) не відчуває її взагалі або відчуває слабко, йдеться в дослідженні.

Серед основних чинників належності — задоволеність навчанням, наявність друзів і легкість у встановленні нових зв’язків. Наприклад, 71% задоволених навчанням у школі учнів відчувають себе частиною громади, тоді як серед незадоволених таких лише 28%. 

Важливим чинником також є позакласна діяльність учнів. 69% підлітків, які вважають свою діяльність такою, що має сенс, мають високе відчуття належності до громади, тоді як серед тих, хто цього не відчуває — лише 20%.

Дослідження показало, що у прифронтових регіонах 49% учнів продовжують відвідувати шкільні заняття виключно в дистанційному форматі. Це контрастує з іншими областями, де близько 90% учнів навчаються завжди або переважно в очному форматі. 

57% учнів, які навчаються очно, мають багато друзів у школі, тоді як серед учнів онлайн-формату цей показник становить 41%. Водночас лише 42% усіх учнів вважають, що в їхній школі є достатні можливості для участі в гуртках чи секціях. При цьому, найбільша частка підлітків, які високо оцінюють роль школи у своїй самореалізації в майбутньому, — з прифронтових регіонів (52%). 

Серед інших показників автори дослідження  також проаналізували в динаміці зміни у психоемоційному стані школярів та наявність у них освітніх втрат. 33% підлітків прямо сказали, що мають підвищену тривожність (у 2023-му тривогу відчували 37%). Два роки тому про потребу в психологічній підтримці заявляли 26% учнів, що на 5% більше, ніж у 2025-му. 

Також, у порівнянні з 2023 роком, збільшилася частка представників адміністрацій шкіл, які визнають наявність у дітей освітніх втрат — 82% проти 66% у попередніх опитуваннях. Лише 29% адміністрацій бачать покращення успішності за два роки, 28% — вказують на погіршення, решта не бачить змін. 

Серед учителів зросла частка тих, хто вважає бар’єром для успішного навчання дітей відсутність підтримки з боку батьків — цей показник зріс із 9% до 24% 

Нагадаємо, 79% українських учнів вважають, що школа має бути осередком національно-патріотичного виховання. Про це свідчать результати дослідження «Освіта як інструмент формування особистої стійкості, соціального капіталу країни та культури миру», яке презентували під час п’ятого Саміту перших леді та джентльменів.

Фото надане фондом savED