Навіщо потрібен і де використовують блокчейн у державній сфері
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Навіщо потрібен і де використовують блокчейн у державній сфері
Кілька років тому на піку популярності криптовалюти про технологію блокчейну не говорив лише лінивий. Тоді блокчейну прогнозували велике майбутнє та різноманітні сфери застосування, серед яких — виборчі системи, державні реєстри, електронні черги, альтернативні системи управління аеропортами та багато іншого. Після стрімкого обвалу ринку криптовалюти із публічного простору зникли й розмови про блокчейн.
Ми неодноразово писали про кібербезпеку та захист інформації і блокчейн якраз є тією технологію, яка дозволяє захищати інформацію від несанкціонованих змін та забезпечує прозорість.
«У 2017 році ми всі чули про блокчейн, токенізацію, багато планів щодо того, що через блокчейн можна сплачувати податки, блокчейн-ID, міждержавні платежі, голосування на блокчейні. У Дубаї до 2020 року навіть вирішили перевести 100 % державних процесів на блокчейн. Говорили про створення тисяч нових бізнесів, економію коштів. Але що ми маємо зараз? Ілюзії розвіялися. Зараз ми не знайдемо реально працюючих рішень, які приносять користь якійсь державі. Максимум, що ми можемо знайти, — це експерименти, які досі проводяться. Більшість кейсів, які почалися раніше, були згорнуті», — зазначає Антон Босенко.
Пізніше у ключових гравців ринку з’явилося розуміння того, що технологічно збудувати цифрову екосистему в рамках держави можливо, але при цьому з’являється низка нових проблем.
«Якщо раніше була думка побудувати на блокчейні систему, то зараз прийшло розуміння, що можна будувати окремі рішення з використанням блокчейну для специфічних завдань там, де він дійсно потрібен», — каже Босенко.
Де це працює в Україні
За словами експерта, у 2017 році Кабмін ухвалив розпорядження, де було зазначено, що в Україні має бути реалізовано три кейси із застосуванням технології блокчейну — Державний геокадастр, Реєстр речових прав на нерухоме майно і СЕТАМ (Система електронних торгів арештованим майном).
«Що із цього зараз працює? Лише СЕТАМ. Виглядає все таким чином: на аукціон виставляється арештоване майно, учасники роблять ставки, й вони фіксуються у приватному блокчейні. Потім ці ставки раз на день перенапрявляються у блокчейн біткоїна. Рішення робоче, відоме на весь світ, бо це був перший аукціон з використанням блокчейну», — підкреслює експерт.
«Також нам у 2018 році обіцяли, що в Києві з’являться черги до дитсадків на блокчейні. Але досі все перебуває у підвішеному стані. Це не працює», — каже Антон Босенко.
Технологія блокчейну може бути корисною в цьому випадку тим, що вона унеможливлює різноманітні маніпуляції. Скажімо, не дозволяє зареєструвати дитину й дитсадок в обхід черги.
За словами Босенка, для того, щоби розуміти, чи потрібно щось запроваджувати на блокчейні, потрібно мати статистику спірних питань.
«Скільки людей звернулися зі скаргами, що їх черга якимось чином була переміщена. Якщо таких кейсів там 2-3 на десятки тисяч, а рішення на блокчейні буде коштувати в десять разів дорожче, ніж централізоване, то я не бачу економічної доцільності впровадження. Звучить, звісно, це все дуже добре, але будувати рішення з нуля — дуже дорого», — зазначає експерт.
Де блокчейн може бути корисним
Серед структур державного управління, де може бути запроваджений блокчейн, — насамперед реєстри.
«З одного боку, не все так погано. У нас є понад 150 електронних сервісів, де можна отримати різноманітні довідки, велика кількість відкритих даних, які ви теж можете вивчати. Але велика частина реєстрів — це стелажі з великою кількістю паперів, — каже Антон Босенко. — Коли ми працювали з Міністерством інфраструктури, то в них було понад 170 реєстрів. Із них лише близько 10 % в електронному вигляді. Все інше — в паперовому. Із цих сімнадцяти лише п'ять мають інтерфейс — сайт, куди можна зайти. Всі інші ведуться у вигляді таблиць Excel».
Технологія блокчейну може захистити державні реєстри від втручань, тим самим підвищити їхню прозорість та знизити рівень корупції у відомствах, яким вони належать.
«Уявіть, що є міжнародні інвестори, які хочуть побудувати великі інфраструктурні проєкти, наприклад, сміттєпереробний завод, платну трасу чи новий аеропорт. Реєстру таких проєктів немає й часто виходить так, що рік тому ти подав цей проєкт і чекаєш, поки він пройде всі бюрократичні процедури, а потім дивишся — твої конкуренти подали проєкт місяць тому й вони в черзі вже попереду тебе. Відповідно, бажання інвесторів брати участь у цьому цирку зникає. Для того, щоб унеможливити такі випадки, можна зробити прозорий реєстр на технології блокчейн», — наводить приклад Босенко.
Подібним чином можна розробити й реєстр нотаріальних дій, який наразі ведеться в паперовому вигляді, та багато інших реєстрів.
Вибори на блокчейні
До ідеї проведення виборів на блокчейні Антон Босенко ставиться скептично. Однак зазначає, що використання технології для окремих завдань цілком можливе.
«У 2014 році ми зробили кейс, завдяки якому результати виборів 2014 року були поміщені у блокчейн. Цим ми показали можливість зберігання цих даних і імпортування їх звідти», — каже Босенко.
За його словами, є три варіанти розвитку подій, пов’язаних із блокчейном та виборами, — вибори на блокчейні, електронне голосування й підрахунок голосів за допомогою блокчейну та класичні вибори з використанням системи блокчейну для швидкого підрахунку й захисту результатів.
«Перший варіант, — повністю голосування на блокчейні, — це утопічна ідея до того часу, поки люди не стануть якимись біонічними роботами, щоб ми напряму передавати свої голоси. Все ж таки має бути анонімність, цифровий і паперовий слід, і це реалізувати складно, — вважає Антон Босенко. — Другий варіант, який, можливо, буде втілений в життя ,— електронне голосування».
Для цього, за його словами, на дільницях встановлюють спеціальні електронні пристрої. Виборця можуть ідентифікувати за ID-картою, паспортом, відбитком пальця, голосом, сітківкою ока.
«Після голосування пристрій друкує паперову форму і зберігає її. Згодом усі апарати на дільницях комунікують між собою за допомогою блокчейну, обробляють дані, друкують паперовий протокол і результати виборів стають доступні в режимі реального часу. Але це справа не найближчої перспективи, бо потребує великих капіталовкладень», — каже Босенко.
Третій варіант — класичний із використанням технології блокчейну як додаткового заходу безпеки.
«ДВК складає окрім паперового ще й електронний протокол, підписаний електронним цифровим підписом (ЕЦП). Після цього протокол потрапляє напряму до ЦВК. Що це дає? За допомогою блокчейну ми фіксуємо всі дії учасників та позбавляємо їх можливості щось непомітно змінити чи переписати. Кожен може бачити усе в режимі онлайн. Якщо на сервер ЦВК здійснюють кібератаку, то всі дані можна напряму отримати з блокчейну», — наголошує Антон Босенко.
У результаті замість десяти днів очікування результатів виборів можна мати їх уже на наступний день.
Також, додає експерт, ми позбавляємося корупційних ризиків і посередника у вигляді Окружної виборчої комісії. Економія під час кожного виборчого процесу складає близько 400 млн грн.
Цей проєкт Босенко запропонував інтегрувати у виборчу систему України, подавши його команді нового президента Володимира Зеленського через платформу Lift.