Її Twitter мовчить. Mirror books, для якого вона часто пише статті, інформує, що не може з нею. Це засвідчує також Deutsche Welle, з якою співпрацювала китайська журналістка. Адвокат День Бяо (Teng Biao) висловив тривогу у зв’язку з тим,  що вона не відповідає на запити.

Натомість китайська влада не коментує зникнення безвісти всесвітньо відомої журналістки. 

70-річна Гао Ю, на яку часто посилаються у закордонній пресі, почала журналістську кар'єру 1979 року  кореспонденткою другої після Сіньхуа державної агенції China News Service. 1988 року вона стала заступницею головного редактора видання дисидентів-інтелектуалів Economics Weekly.

Гао Ю співпрацювала з низкою газет у континентальному Китаї та у Гонконзі. 1988 року вона опублікувала статтю у  гонконзькому часописі Mirror Monthly, яку мер Пекіна охарактеризував як «політичну програму потрясінь і заколоту». Він оголосив журналістку «ворогом народу».

1989-го, після антиурядових протестів на пекінській площі Тяньаньмень, Гао Ю арештували. Її тримали за ґратами понад рік і звільнили через проблеми зі здоров'ям. 1993-го вона знову потрапила під арешт. Журналістку засудили до 6-річного ув’язнення за звинуваченням «у розкритті державної таємниці». Її звільнили достроково.

Під час перебування у тюрмі Гао Ю була відзначена нагородою Всесвітньої асоціації газет (World Association of Newspapers) «Золотим пером Свободи» (The Golden Pen of Freedom). Її удостоїли також нагороди «За мужність у журналістиці» (Courage in Journalism Award) Міжнародної жіночої медіафундації (International Women's Media Foundation). Віденський Міжнародний інститут преси (IPI) назвав її однією із 50 «Героїв за свободу світової преси» (World Press Freedom Heroes).   

1999 року Гао Ю стала першою лауреаткою престижної премії ЮНЕСКО «За свободу світової преси» імені колумбійського журналіста-розслідувача Гільєрмо Кано (UNESCO/Guillermo Cano World Press Freedom Prize).

Як відзначає КЗЖ, це рішення і вручення генеральним директором ЮНЕСКО нагороди Гао Ю за її відсутності викликали лють у Пекіні. Влада погрожувала закрити китайський офіс ЮНЕСКО і навіть вийти із цієї організації.

Китайська комуністична влада Гао Ю публічно називає не інакше як «кримінальним злочинцем».