Парламентські вибори в Росії: до і після (частина 1)

00:00,
14 Грудня 2011
1711

Парламентські вибори в Росії: до і після (частина 1)

00:00,
14 Грудня 2011
1711
Парламентські вибори в Росії: до і після (частина 1)
Кібернапади, цензура та арешти журналістів.

«Репортери без кордонів» висловили жаль у зв’язку з численними виявами цензури, що спотворили парламентські вибори в Росії. Більшість традиційних медіа, зокрема, телевізійні станції, перебувають під контролем Кремля. Тож реальні політичні дебати відбуваються тільки онлайн. Координовані кібератаки та арешти журналістів здійснювалися з очевидною метою – придушити їх і в цьому форматі.

Ці інциденти перешкоджали відкритій дискусії щодо політичного майбутнього Росії і не передвіщають нічого доброго на призначених на березень наступного року президентських виборах.

Хвиля DDoS-атак

Сайти, критично налаштовані проти уряду, були паралізовані напередодні та під час виборів унаслідок серії DDoS-атак, спрямованих на те, щоби змусити їх замовкнути.

Ці інциденти перешкоджали відкритій дискусії щодо політичного майбутнього Росії і не провіщають нічого доброго на призначених на березень наступного року президентських виборах.

LiveJournal, гостьова платформа для багатьох антиурядових блогів, стала недоступною протягом трьох днів, починаючи з 1 грудня. Вона зазнала DDoS-атаки ще 28 листопада.

Об’єктами DDoS-атак стали:

Сайт радіостанції «Эхо Москвы»

Сайт незалежної щоденної газети «Коммерсант»

Сайт моніторингу за виборами неурядової організації Golos.org

Сайт загальних новин Gazeta.ru

KartaNarusheniy.ru – інтерактивна мапа, створена Golos для повідомлень про електоральні махінації

Сайт «Лениздата», що висвітлював політичні новини у Санкт-Петербурзі

Три опозиційні сайти Ridus.org, Slon.ru та NewTimes.ru (два останні передавали мапу Golos після того, як це перестала робити Gazeta.ru)

Сайт Dosh незалежного часопису, що висвітлює події на Кавказі

Сайт Zaks, який висвітлює події на північному заході країни

Деякі атаки на ці сайти почалися за декілька днів до виборів, прокладаючи шлях масивним нападам, вчиненим 3 і 4 грудня. Більшість цих сайтів стали знову доступними перед закриттям виборчих дільниць у центральній Росії, де мешкає найбільше виборців.

У передчутті такої проблеми деякі новинні медіа та опозиційні групи перенесли контент сайтів на онлайнові соціальні мережі та звернулися до своїх читачів із закликом у тому разі, якщо їхні сайти замовкатимуть, стежити за ними на Twitter і Facebook.

Перешкоджали висвітленню виборів

Деяких журналістів не допустили до виборчих дільниць. Алєксандр Горшков, видавець незалежного новинного сайту Fontanka.ru, свідчить: «У більшості випадків причиною цього називали той факт, що в них були камери і через свої знімки вони могли оприлюднити персональні дані виборців».

Це була, хоча й незаконна, причина, через яку кореспонденту Fontanka.ru не дозволили відвідати виборчу дільницю в далекому Примор’ї. Репортера інформаційного агентства Rosbalt.ru вигнали з виборчої дільниці за те, що він фотографував скриньку з бюлетенями. Віталія Камишева – кореспондента «Радіо Свобода» (російської служби «Радіо Свобода» – «Радіо Вільна Європа») не допустили до центральної виборчої комісії та позбавили акредитації. Кореспондентів BBC та American Press Agency  арештували на московській виборчій дільниці й годину протримали під вартою.

Арешти опозиційних журналістів і блогерів

В останні дні перед виборами відбулися короткочасні арешти журналістів і блогерів. Редактор незалежного новинного сайту Besttoday.ru Алєксєй Сочнєв опинився під вартою 2 грудня. Поліцейські, не пред’являючи ордера, зламали двері та увірвалася в його московську квартиру. Після цього, згідно зі статтею 282 Кримінального кодексу, його звинуватили у сприянні діяльності екстремістської організації. Сочнєв був одним із декількох арештованих членів очолюваної Едуардом Лімоновим Націонал-більшовицької партії. Однак заступник редактора Besttoday.ru Марія Литвинович розповіла, що поліція також провела обшук у квартирі розробника сайту.

Відомого блогера Марію Плієву арештували 3 грудня за участь у забороненій демонстрації у Владикавказі – столиці Північної Осетії. Того ж вечора її звільнили, а наступного дня вона постала перед судом. Зрештою, з неї зняли звинувачення у хуліганстві

В Ульяновську блогеру Олегу Софіїну дзвонили анонімно та попереджали: якщо він не облишить критикувати заступника губернатора Світлану Опенішеву, то кінчиться тим, що йому «розкроять череп».

Очільницю неурядової організації «Голос» Лілію Шибанову арештували 2 грудня, коли вона прибула в Шеремєтьєвський аеропорт, і протримали під вартою 12 годин. Після ретельного огляду у неї конфіскували комп’ютер на тій підставі, що він може містити «матеріали, які становлять  загрозу національній безпеці».

Раніше «Голос» оштрафували на 30 тисяч рублів (720 євро) за звинуваченням нібито у публікації результатів опитувань протягом п'яти днів до виборів. Того ж дня він став темою однобічного репортажу на НТВ (телеканалу, власником якого є державний енергетичний гігант «Газпром») зі звинуваченнями в тому, що це – аванпост західної розвідки.

Більшість традиційних медіа не повідомляли про ці інциденти, однак широко висвітлювали діяльність путінської партії «Единая Россия», що перемогла на виборах.

1 грудня 2011 року. У переддень виборів влада посилює контроль над усіма медіа

«Репортери без кордонів» рішуче засуджують силу-силенну цензурних заходів, до яких вдалася влада на федеральному та місцевому рівнях у переддень цьогорічних грудневих парламентських виборів і вдасться під час призначених на березень наступного року президентських виборів.

Їхніми об’єктами стали як традиційні медіа (за ними ретельно стежать, їх критикують і їм погрожують), а й інтернет. Нині визнано, що він відіграє ключову роль у політичних дебатах. У Росії – 51 мільйон користувачів інтернету – більше, ніж у будь-якій іншій країні Європи. Чверть росіян стверджують, що інтернет – їхнє головне джерело інформації (за даними компанії з дослідження ринків comScore).

«Репортери без кордонів» уклали список нещодавніх порушень свободи інформації. Вони підтверджують: для підтримки «сильної людини» Владіміра Путіна і сприяння одностайному бурхливому схваленню його рішення знову балотуватися в президенти не гребують жодними методами.

Цензура критики в інтернеті

Прем’єр-міністр Путін попередив західні держави, виступивши проти будь-яких спроб втручатися у вибори в Росії, а РІА «Новости» нібито розпорядилося позбутися на своєму сайті будь-яких закордонних повідомлень із критикою на його адресу.

Григорій Охотін звільнився з Inosmi – підрозділ РІА «Новости», що вміщує на своєму сайті переклади російською статей із закордонної преси. Це сталося після того, як він отримав внутрішніми каналами електронне повідомлення від завідувача відділу випуску інтернет-проектів РІА «Новости» з проханням до всіх співробітників упродовж тижня перед виборами «не вміщувати на сайті будь-яких статей, неприязних до Путіна та до партії Единая Россия”». 26 листопада Охотін оприлюднив цей лист.

На прицілі – регіональні форуми

В Росії дуже популярні регіональні онлайн-форуми. У більшості випадків участь у них анонімна, та росіянам до вподоби використовувати їх для політичних дискусій. Влада сприймає їх як страшний сон. Однак вони менш потужні, ніж національні форуми, і їх легше закрити. (Звісно, це не зупиняє росіян від подальшої участі в обговореннях на сайтах, розміщених за кордоном.) Принаймні три форуми було закрито чи тимчасово не функціонували з початку листопада.

15 листопада поліція з Костроми дісталася до хостингу Agava, щоб захопити розміщений там сервер міського форуму Jedis. Це найпопулярніший регіональний форум, яким завдяки двом сатиричним відео (відео 1, відео 2) з критикою губернатора Ігоря Слюняєва щоденно користуються 12000 відвідувачів.

Оскільки губернатор, згідно зі статтею 319 Кримінального кодексу, подав позов на особу, яка вміщувала відео, «за образу представника держави», поліція заявила, що вона проводить попереднє розслідування, яке мало тривати два тижні, і що вона не зможе повернути сервер до 1 грудня, тобто за три дні до виборів. Внаслідок цього форум Jedis у розпал виборчої кампанії не функціонував.

Інтернет-користувачі підозрюють, що позов за дифамацію – лише привід для того, щоб дістати доступ до IP-адрес учасників форумів та ідентифікувати всіх тих, хто критикував політику губернатора. Це було б порушенням права на конфіденційність особистих даних про користувачів сайту.

Інші форуми, скажімо, розміщені в Арзамасі mcn.nnov.ru та в Міассі forum.miass.ru, упродовж листопада адміністратори закрили або «очистили» від політичного контенту. Чи внаслідок самоцензури чи за наказом місцевих чиновників це звузило масштаби політичних онлайн-дебатів у Росії.

Газети та радіо

Посилився нагляд за традиційними медіа. Газета «Советский Сахалин» у далекосхідному регіоні зникла з розкладок у кіосках. Вищі місцеві чиновники нібито віддали розпорядження не продавати її й погрожували продавцям у разі його невиконання знести газетні стенди. Постачання газети на Курильські острови припинилося через фінансові труднощі. Чимало рекламодавців самоусунулися від бізнесу.

Заснований 1925 року «Советский Сахалин» – найстаріша та найпопулярніша регіональна газета. Це єдине тамтешнє видання, що критикує місцеву владу.

Внаслідок тиску з ньюзрумів звільнялися журналісти. Заступник редактора новинного порталу Gazeta.ru Роман Баданін оголосив, що складає з себе службові повноваження, бо «висвітлення ним передвиборного періоду не вдовольняло менеджмент та власників видання».

Баданін був налаштований проти того, щоб вилучати розміщену у вигляді банера на сайті інтерактивну мапу порушень під час виборчої кампанії. Завдяки партнерству з «Голос» інтернет-користувачі могли як свідки повідомляти про порушення виборчого процесу. Інший новинний портал Slon і тижневик «Время новостей» з подібною відмовою змирилися. Менеджмент Gazeta.ru заявив, що вилучив мапу просто задля того, щоб у переддень новорічних свят мати більше місця для реклами.

Три члени правління радіо «Абакан» – партнера «Эхо Москвы», що в південно-сибірській республіці Хакасії, звільнилися з роботи після того, як його власники попросили змінити програму. 24 листопада у програмі «Разворот» мали обговорюватися дві теми – «пропаганда гомосексуалізму» (тема законопроекту Санкт-Петербурзької муніципальної асамблеї) й «Третій президентський термін Путіна». «Абакану» довелося відмовитися від однієї теми, бо особа близька до правлячої партії «Единая Россия» попросила «не змішувати Путіна з геями».

В останньому індексі свободи преси «Репортерів без кордонів» Росія посіла 140-ве місце серед 178 країн світу, а в доповіді «Вороги інтернету» характеризувалася як «країна під наглядом». Як держава, що підписала Європейську конвенцію з прав людини та член Організації з безпеки та співробітництва в Європі, вона має гарантувати розмаїття медіа та свободу слова.

17 листопада в Росії було ухвалено закони, що декриміналізують дифамацію та образливі коментарі (зокрема ті, що вміщують онлайн) і збільшують міру покарання за напади на журналістів. «Репортери без кордонів» зверталися з настійним закликом до влади повністю дотримуватися цих законів, рішуче продемонструвати на виборах повагу до свободи медіа та свободи онлайн-інформації.

Джерело: «Репортери без кордонів»

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Обозреватель
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду