Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Ескіндер Неґа – смертник чи вічний в’язень?
Важко знайти наочніший символ репресій проти медіа в Африці, ніж Ескіндер Неґа. Уряд прем’єр-міністра Ефіопії Мелеса Зенауї протягом останніх двох десятиліть арештовував ветерана ефіопських журналістів і блогера-дисидента щонайменше сім разів. У вересні 2011 року, після того як він опублікував колонку із закликом до уряду поважати свободу слова і свободу зібрань та припинити тортури у тюрмах, його знову запровадили до буцегарні.
Його звинувачують у тероризмі, в разі засудження йому може загрожувати смертний вирок. У цьому становищі він не самотній: нині в Ефіопії за ґратами – семеро журналістів. Згідно з даними Комітету захисту журналістів, за останні десять років її покинули більше репортерів, ніж будь-яку іншу країну в світі.
Ескіндер міг би до них приєднатися. У лютому 2011 року його затримала федеральна поліція і попередила, щоб він припинив писати критичні матеріали про авторитарний режим. Йому чітко дали зрозуміти: настав час залишити Ефіопію.
Його дитинство частково минуло у Вашингтоні, окрузі Колумбія, тож він міг би повернутися до США. Та він цього не зробив і продовжував публікувати онлайн-колонки, вимагаючи покласти край корупції та політичним репресіям. Ескіндер закликав сили безпеки не стріляти, як це було 2005 року, по беззбройних демонстрантах, якщо арабська весна пошириться на Ефіопію. Так він знову опинився у в’язниці. Тепер на нього чекає якщо не смертний вирок, то багаторічне перебування за ґратами.
Група журналістів, авторів і правозахисників оприлюднила петицію, що закликає звільнити Ескіндера та інших журналістів, яких незаконно утримує уряд Ефіопії. Її підписали очільники американського Національного прес-клубу (National Press Club), Фонду «Відкрите суспільство» (Open Society Foundations), Human Rights Watch та Комітету захисту журналістів (Committee to Protect Journalists). Серед підписантів – Мазіар Бахарі (Maziar Bahari), журналіст тижневика Newsweek, котрого іранський уряд 2009 року тримав протягом чотирьох місяців в ув’язненні, три колишні кореспонденти BBC в Ефіопії, американський економіст Вільям Істерлі (William Easterly), заступник головного редактора Christian Science Monitor Маршалл Інґверсон (Marshall Ingwerson) та інші.
У рамках кампанії було опубліковано лист у The New York Review of Book, встановлено контакти з Державним департаментом США, поширено прес-релізи та інтерв’ю засобам масової інформації. Тим не менше, вплинути на ситуацію важко.
Згідно з даними КЗЖ, станом на 1 грудня 2011 року Ескіндер був лише одним зі 179 журналістів, ув’язнених по всьому світу Крім того, Захід розглядає Ефіопію як стратегічного партнера в боротьбі з тероризмом і нестабільністю у Східній Африці. Тож західні уряди не схильні чинити тиск на прем’єр-міністра Мелеса Зенауї через порушення ним прав людини.
Мене запитували: чому ми маємо намагатися допомогти тому, хто міг би врятуватися втечею з країни? Доречне запитання. Та я підозрюю, що навіть якби завтра Ескіндера звільнили, він, однак, залишився б в Ефіопії і продовжив би писати та видавати онлайн-матеріали, ризикуючи знову опинитися у в’язниці.
Зрештою, дружина цього репортера журналістка Серкалем Фазіл (Serkalem Fasil) народила дитину в той час, як обоє вони після виборів 2005 року перебували у в’язниці. Після звільнення 2007-го Серкалем та Ескіндеру заборонили поновити їхні видання. Щоб вижити, вони здавали в оренду бригаді китайських робітників із телекомунікацій свій будинок у центрі Аддіс-Абеби, а самі переїхали в бідний район передмістя.
Як справжній журналіст Ескіндер упертий і наполегливий. Боротьба за свободу слова в Ефіопії може здатися сізіфовою працею. Та коли задля цього він готовий наражатися якщо не на ризик страти, то на довгі тюремні роки, наш обов’язок – постійно підтримувати його.
Автор: Джейсон Макльюр, Комітет захисту журналістів (CPJ)
Джерело: Комітет захисту журналістів (CPJ).
Переклад: Аркадій Сидорук