В Ефіопії заочно засуджено на довічне ув’язнення блогера, який перебуває у США, двом журналістам винесено 14-річні тюремні вироки, повідомив Комітет захисту журналістів. Тим часом «Репортери без кордонів» домагаються амністії двох шведських репортерів, яких кинули за ґрати в цій африканській країні за звинуваченням у сприянні тероризму.

Ефіопія: що за суворими вироками?

Журналіста, який живе у США, заочно засудили в Ефіопії на довічне ув’язнення за політизованими звинуваченнями у тероризмі. Два інші ефіопські журналісти отримали суворі тюремні терміни за висвітлення діяльності заборонених опозиційних груп. Про це з посиланням на інформаційні агентства повідомив Комітет захисту журналістів (CPJ).

Для Еліаса Кіфле (Elias Kifle), редактора базованого у Вашингтоні опозиційного сайту Ethiopian Review, це вже другий вирок. Як свідчить дослідження КЗЖ, 2007 року його також заочно було засуджено на довічне ув’язнення за звинуваченням у державній зраді за висвітлення жорстокого придушення урядом протестів після виборів 2005 року.

Суд в Аддис-Абебі засудив також у четвер Рійот Алему (Reeyot Alemu) – оглядача незалежного тижневика Feteh і Вубшета Тайє (Woubshet Taye) – колишнього заступника головного редактора тижневика Awramba Times, що припинив існування, до 14 років в’язниці і штрафів по 33 000 біррів (1500 доларів США).

«Смертна кара для Еліаса Кіфле та тюремне ув’язнення для Рійот Алему і Вубшет Тайє ґрунтуються на їхніх публікаціях про політичне інакомислення. Ці вироки не мають нічого спільного з правосуддям, – заявив координатор КЗЖ у правничих справах в Африці Мохаммед Кейта (Mohamed Keita). – Ми засуджуємо політичне переслідування, мета якого – залякати і змусити замовкнути критичні голоси і закликаємо верховний суд Ефіопії скасувати ці вироки».

Трьох журналістів торік у вересні звинуватили в тому, що вони надавали підтримку підпільній мережі заборонених опозиційних груп. Згідно з ухваленим 2009 року антитерористичним законом це кваліфікується як кримінальний злочин. Алему і Тайє арештували в червні. Перш ніж їм було висунуто судові звинувачення, їх тримали в ув’язненні як підозрюваних у змові з метою підриву телефонних ліній та електромереж. Під час судового процесу державне обвинувачення пред’явило як докази перехоплені електронні листи й телефонні дзвінки журналістів, а також статті в Ethiopian Review про діяльність опозиційних груп.

Іншого ефіопського блогера, Ескіндера Неґу (Eskinder Nega), тримають за ґратами з вересня. Його можуть засудити до смертної кари за аналогічними політизованими звинуваченнями в тероризмі у зв’язку з висвітленням ним діяльності опозиційних групи.

Чи помилують шведських репортерів?

Перебувають за ґратами в Ефіопії і двоє шведських журналістів інформаційного агентства Kontinent – репортер Мартін Шіббі (Martin Schibbye) і фоторепортер Йохан Перссон (Johan Persson). У зв’язку з цим «Репортери без кордонів» (RSF) нещодавно відвідали цю країну, повідомляється на сайті цієї медіа-організації у статті «Журналісти – не терористи». Торік наприкінці грудня їх засудили до 11-річних термінів ув’язнення за звинуваченням у нелегальному проникненні на територію країни і в підтримці тероризму.

Під час поїздки делегації RSF шведські журналісти вирішили не оскаржувати свого вироку, а домагатися президентського помилування. «В Ефіопії існує щодо цього давня традиція помилувань і ми вирішили її дотримуватися», – заявили вони, оприлюднюючи своє рішення в одній із тюрем Аддис-Абеби.

«Перссона та Шіббі арештували разом із бойовиками Фронту національного визволення Оґадена, але вони ніколи не підтримували тероризму, – заявили “Репортери без кордонів”. – Вони прибули туди як журналісти. Нині ми перебуваємо на новій стадії – політичних переговорів. Сподіваємося, що ефіопська влада, Національна рада у справі помилувань і всі причетні до цього можуть досягти угоди й репортерів швидко звільнять».

«Репортери без кордонів» задоволені тим, що завідувач їхнім африканським відділенням Амбруаз П’єр (Ambroise Pierre) та президент шведської секції Джеспер Бенґтсон (Jesper Bengtsson) здійснили місію розслідування в Ефіопії. Вони зверталися з проханням надати їм можливість обговорити різні проблеми з міністром комунікацій та урядовим речником Берекетом Саймоном (Bereket Simon). Однак зустрітися з ним делегації RSF не вдалося.

Джерела: Комітет захисту журналістів (CPJ) та «Репортери без кордонів» (RSF)

Переклад: Аркадій Сидорук