Від демократії до авторитаризму?

«Klubradió (опозиційна радіостанція. – MS) хоче лише одного – повідомляти новини та представляти різні погляди, й ніколи не мала на меті відігравати якусь символічну роль. Однак через рішення відомства з контролю над ЗМІ (Media Authority) вона стала символом свободи слова в Угорщині», – заявив генеральний директор мовника Андраш Арато (András Arató), звертаючись до тисяч демонстрантів, які зібралися в центрі Будапешта, щоб висловити свою підтримку радіостанції (мітинги відбулися наприкінці січня. – MS). Після того, як за декілька тижнів популярна радіостанція втратить ліцензію на свою частоту (перерозподілену на користь раніше невідомої медіагрупи, що запропонувала вищу ціну), в трансляції новинних програм майже повністю утвердиться проурядове домінування.

Оскільки консервативний угорський громадянський союз «Фідес» (Fidesz) прийшов 2010 року до влади, маючи повну більшість у парламенті, стан свободи ЗМІ в країні поступово занепав. Торік у листопаді Будапешт відвідала делегація 12 міжнародних неурядових організацій зі свободи слова та розвитку засобів масової інформації. Вона дійшла висновку, що обмежувальні нормативно-правові акти, погіршення економічних умов, технологічні зміни та відсутність професійної солідарності викликали бурю й становлять загрозу незалежним ЗМІ. Учасники місії, організованої Мережею Південно-Східної Європи з професіоналізації медіа (South East European Network for Professionalization of Media), наголосили, що широкі, невизначені й непослідовні положення нових законів в Угорщині виявилися холодним душем і посилили самоцензуру серед журналістів.

Державні ЗМІ в Угорщині перебувають під жорстким контролем. Державне інформагентство MTI надає більшу частку своїх послуг засобам масової інформації безкоштовно. Це душить конкуренцію на інформаційному ринку, породжує компілятивну журналістику, особливо в медіа з обмеженими ресурсами. Державні радіо- й телевізійні станції ретранслюють переважно офіційний погляд. Найбільш прикро вразило те, як торік у грудні в телепрограмі новин заплямували колишнього голову Верховного суду, оскільки він критично висловлювався про уряд. Цей інцидент призвів до голодного страйку групи профспілкових активістів і продюсерів. Виник рух за чесне державне мовлення. Однак усемогутнє відомство у справах медіа фактично знехтувало їхніми вимогами.

В Угорщині є дві популярні комерційні телестанції, незалежні від прямого політичного впливу, та їхні новинні програми мають радше сенсаційний характер і рідко висвітлюють політичні та соціальні події. Друковані видання й досі повністю не відродилися після фінансової кризи 2008 року, газети політичного спрямування переживають занепад або продовжують втрачати читачів. Плюралізм медіа все ще існує в країні переважно завдяки тому, що зростає роль онлайн-порталів. Однак простір для публічного обговорення проблем значно звузився. Громадянам дедалі важче отримувати неупереджену, докладну інформацію з питань, що становлять суспільний інтерес.

Водночас слід згадати про дві нещодавні позитивні зміни. З ініціативи Центру незалежної журналістики (Center for Independent Journalism) у Будапешті засновано форум редакторів. Ця нова асоціація об’єднує понад 30 медіаорганізацій і сприяє утвердженню етичної журналістики. Її учасники зобов’язалися дотримуватися принципів етики та захищати свободу медіа.

Ба більше: ухвалене торік наприкінці грудня Конституційним судом рішення щодо закону про ЗМІ мало певний сприятливий наслідок. Суд анулював положення, що обмежує захист журналістами джерел інформації, вилучив зі сфери регулювання, починаючи з 31 травня 2012 року, контент друкованих медіа. Це рішення не торкнулося, однак, інших ключових питань, зокрема розпливчатих визначень контенту обмежень і політичного впливу на регулятивну Раду з питань медіа та на державні ЗМІ. Отже, як стверджували представники з прав людини і свободи слова Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ), Ради Європи та ООН, нагальним питанням лишається повний перегляд регулювання медіа в Угорщині.

Поряд із медійним законодавством популістський прем’єр-міністр Віктор Орбан (Viktor Orbán) і його партія проштовхнули через парламент без належного громадського обговорення десятки інших суперечливих законів і нову конституцію. Це викликало серйозну стурбованість як уряду США, так і Європейської комісії. Наприкінці грудня держсекретар Хілларі Клінтон у листі на ім’я Орбана критично висловилася про ліквідацію в Угорщині системи стримувань і противаг.

Через нещодавно ухвалені закони про центральний банк, судову систему та захист даних і доступ до владної інстанції у сфері інформації Єврокомісія розпочинала правничу процедуру проти Угорщини, що є членом Євросоюзу з 2004 року. Стан медіа в Угорщині обговорить у Брюсселі група високого рівня Комісії. Вона розгляне питання, якими є насправді плюралізм та свобода засобів масової інформації у цій країні.

Угорському уряду буде дедалі важче нехтувати критичними голосами міжнародного співтовариства. Особливо через невміле керування економікою, складність із виплатою державного боргу через низький рівень кредитного рейтингу, що опускався до категорії junk. Щоб стабілізувати становище, країні необхідно домовитися з ЄС і МВФ про отримання нового стенд-бай кредиту на суму до 20 мільярдів євро.

Угорщина становить найсерйознішу проблему у Центральній Європі, наголошує в нещодавно опублікованій доповіді «Свобода у світі 2012 року», Freedom House. Під загрозою опинилися свобода преси та політичний плюралізм. У цій ситуації захисникам прав людини й свободи слова слід пильніше стежити за тим, що відбувається в цій країні. Вони мають домагатися того, щоб їхні висновки стали набутком суб’єктів громадянського суспільства і тих, хто приймає рішення у Будапешті, Брюсселі й Вашингтоні.

Автор: Шандор Орбан – директор програм будапештської Мережі Південно-Східної Європи з професіоналізації медіа.

Джерело: Комітет захисту журналістів (CPJ).

Американська правозахисна організація наполягає на санкціях

Human Rights Watch (HRW) у щорічній доповіді піддала критиці Європейську комісію за відмову від наміру порушити судову процедуру проти Угорщини щодо суперечливих законів у сфері медіа.

Ця правозахисна організація стверджує, що Єврокомісія «не спромоглася енергійно домагатися виконання свого обов’язку – забезпечити дотримання основних прав». Йдеться, зокрема, про закони у сфері ЗМІ, які почали набувати чинності в Угорщині з січня 2011 року.

Нілі Крес (Neelie Kroes), комісар ЄС із антимонопольної політики, спочатку заперечувала проти них, однак після того, як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан пообіцяв частково змінити законодавство, щоби вгамувати стурбованість Єврокомісії, – поступилася.

Пізніше, згідно з повідомленнями інформаційних агентств, вона особисто висловила вдоволення відкоригованими законами. Та HRW вважає, що попри внесені зміни «найбільш значущі проблеми лишилися. Зокрема, надмірно широкі та розпливчасті обмеження на діяльність ЗМІ, великі штрафи, якими  караються порушення, регулятивні повноваження органів, що їх призначає уряд».

Міжнародний інститут преси (IPI) та його дочірня Медіаорганізація Південної й Східної Європи (SEEMO) висловили аналогічну критику.

Менеджер із питань свободи преси IPI Ентоні Міллз (Anthony Mills) сказав: «Ми, як і Human Rights Watch, розчаровані тим, що Єврокомісія продовжує нехтувати потенційною загрозою свободі преси в Угорщині. Вона не повинна поступатися, коли йдеться про захист незалежних ЗМІ».

Автор: Скотт Ґріффен, Міжнародний інститут преси (IPI)

Джерело: Міжнародний інститут преси (IPI).

Переклад: Аркадій Сидорук