Кавана відзначає, що у справі, яка вже зіпсувала імідж та кар’єру багатьом журналістам Руперта Мердока, «не варто робити поспішних висновків».

На його думку, саме ця справа стала основною причиною того, що Великобританія спустилася на дев’ять місць нижче у Міжнародній порівняльній таблиці свободи слова, а до журналістів холдингу Мердока поліція зараз ставиться як до «членів злочинного угруповання».

«У відповідності до «драконських» умов поліцейського утримання багатьом журналістам забороняють розмовляти один з одним. Їх розглядають як загрозу національній безпеці», – пише Тревор Кавана (Trevor Kavanagh) у своїй статті для The Sun.

Кавана зауважує, що журналісти іноді платят гроші для того, щоб отримувати свої історії. «Це – стандартна процедура, яка існує протягом всього часу існування газет, у нас і за кордоном», – відзначає він, додаючи, що в цьому немає нічого дискредитуючого.

«Без хороших джерел жодна газета не змогла б оприлюднювати скандали – це в інтересах суспільства», – додає Кавана.

При цьому він наголошує, що співробітництво із поліцією у рамках справи із незаконним зламом голосової та електронної пошти людей, а також їхньої фінансової інформації – важливий і правильник крок. Проте немає необхідності драматизувати події, а сама News Corporation повинна захищати репутацію своїх журналістів у Великобританії та за її кордонами.

«Доки ще не пізно, ми повинні замислитися: хіба нам не слід поставити питання  – до чого це нас приведе. У нас буде краща преса?

Чи у нас буде преса, залякана політиками, преса, яка публікуватиме ту інформацію, котру політики – не читачі – вважатимуть прийнятною?», – резюмує Кавана.