«Виною» журналіста є те, що він зняв арешт поліціанта, котрий на очах у своєї родини й натовпу намагався прикути себе ланцюгом на центральній площі міста у провінції Сантьяго-дель-Естеро.

Інцидент стався у грудні минулого року, коли рух аргентинських правоохоронців за підвищення заробітної платні набув загальнонаціональних масштабів.

В офісі Хуана Пабло Суареса було влаштовано обшук. Його арештували і десять днів утримували разом із п'ятьма іншими в’язнями у тісній тюремній камері за звинуваченням «у заколоті».

В інтерв’ю Radio Mitre Суарес у присутності федерального судді заявив: «Мене викликали у суд як свідка. Я з’явився. Однак мені сказали, що вони не проводитимуть розслідування поки ми не подамо прохання про звільнення. Тож мені загрожує тюремне ув’язнення від 6 до 12 років».

Після звільнення «справу» не було розкрито. Нині йому висувають звинувачення «у підбурюванні до колективного насильства, обтяжене терором населення».

Статті 41d і 212 Кримінального кодексу, на які посилається обвинувачення, включає закон проти тероризму (la Ley Antiterrorista), що передбачає максимальне покарання – 12 років тюремного ув’язнення.

Завідувачка відділу американських країн «Репортерів без кордонів» (RSF) Камілла Сульє (Camille Soulier) вимагає від аргентинської Феміди негайно відмовитися від «абсурдних звинувачень» проти Хуана Пабло Суареса. «Як можна вважати зйомку арешту терористичним актом? - запитує вона. - Використання вперше щодо журналіста закону проти тероризму – це чіткий сигнал влади Сантьяго-дель-Естеро, що  критика її дій неприпустима».

Цією провінцією править дружина Херарда Самори (Gerardo Zamora), якого вважають одним з головних претендентів на  посаду голови сенату.

Адвокат журналіста Віктор Насар (Victor Nazar) в інтерв’ю RSF відзначив, що у даному разі «немає жодної юридичної підстави застосовувати положення про заколот і тим більше закон проти тероризму. Мотиви дій проти Суареса - політичні. Він тільки повідомив про протест за підвищення зарплатні. Суарес – єдиний журналіст, який твердо  критикує курс виконавчої влади і висвітлює вимоги у сфері заробітної платні». .
 

Чинний в Аргентині закон проти тероризму, який влада намагається використати проти редуктора газети Última Hora, було ухвалено 2007 року після реформи Кримінального кодексу. У ньому проголошується: «Особи, які публічно підбурюють до колективного насильства проти груп людей чи установ, караються позбавленням волі від трьох до шести років». 

Ухвалена 2011 року у новій редакції стаття 41d  вдвічі збільшила термін тюремного ув'язнення у разі «коли будь-яке правопорушення, передбачене цим кодексом, було скоєно, щоб тероризувати населення».

Одне із основних критичних зауважень цього закону стосувалося неточності  визначення терміну «терористичний акт», що допускало можливіть зловживань.

За Світовим індексом свободи преси «Репортерів без кордонів» Аргентина посіла 2014 року 55-е місце серед 180 країн.