Блокування сайту «Ферганы» ініційоване, за словами Кислова, місцевою владою, або, можливо, генеральною прокуратурою.

Уряд Киргизії закриття сайту поки що офіційно не прокоментував.

Заблокувати «Фергану» раніше вимагали киргизькі депутати, які в червні 2011 року ухвалили відповідну постанову. Парламентарії звинувачували інформагентство у публікації «провокаційних» матеріалів, а також у «однобічному» висвітленні заворушень 2010 року.

Тоді Даніїл Кислов зауважив, що подібне рішення депутати ухвалили через «особисте негативне ставлення» до сайту. Якщо притримуватися такої стратегії, Киргизія може з легкістю опинитися у переліку країн-ворогів інтернету, додав він.

На початку лютого генпрокурор Киргизії Аїда Салянова, виступаючи у парламенті, заявила, що заблокувати «Фергану» влада не змогла через відсутність технічних можливостей.

Під час киргизьких заворушень червня 2010-го «Фергана» висвітлювала події з позиції як киргизької, так і узбецької сторони. Це викликало незадоволення кригизької влади, котра намагалася перекласти провину за конфлікт на місцеву узбецьку общину. При цьому більшість жертв червневих подій складають узбеки.

«Фергана» також висвітлювала історію правозахисника Азимжана Аскарова – ентічного узбека, який проживав в Киргизії. Аскарова було звинувачено у причетності до заворушень і засуджено до довічного ув’язнення.

Невдоволення киргизького уряду викликали не тільки опозиційні видання: після того як міжнародна комісія, розслідуючи заворушення у Киргизії, констатувала, що киргизька влада не виконала своїх забов’язань із захисту громадян (хоча й не визнала події 2010-го «геноцидом», як того вимагала узбецька сторона), уряд країни заявив, що діяльність комісії є «загрозою національній безпеці». Голову комісії Кіммо Кільюнена оголосили у Киргизії персоною нон грата.