Окрім закону, на думку Валентина Петрова, також потрібно розробити і Стратегію щодо забезпечення кібербезпеки. За його словами українське законодавство не приведене у відповідність до міжнародної Конвенції про кіберзлочинність, яку Україна, як член Ради Європи, ратифікувала у 2005 році. «Ми відстаємо від імплементації Конвенції», – заявив представник СБУ.

Нагадаємо, що Конвенція є першим міжнародним документом, у якому представлена класифікація кіберзлочинів. Зокрема до таких Конвенція відносить несанкціонований доступ до ІТ-середовища, нелегальне перехоплення ІТ-ресурсів, втручання в комп’ютерну  систему та інформацію, яка міститься на носіях даних тощо. Окрім того у цьому документі йдеться про зберігання особистої інформації клієнтів інтернет-провайдерів на випадок, якщо вона буде потрібна при розслідуванні кіберзлочинів.  У цьому питанні, вважають в СБУ, потрібно державі та провайдерам «знайти баланс інтересів».

Необхідність прийняття відповідного законодавства в СБУ обгрунтовують зростанням кількості загроз національній безпеці України через застосування інформаційних технології, а також збільшенням комп’ютерної злочинності.

«Українські хакери добре відомі у світі. Наша країна є потенційним джерелом кіберзагрози для інших країн світу», – відзначив Валентин Петров.

Натомість народний депутат, член парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, Віктор Уколов зазначив, що законодавець до цього часу уникав регулювання інтернету.

«Ми засмучені, що є спроби цензури в інтернеті», – сказав він, навівши приклад із закриттям сайту «Дорожній контроль». За словами Уколова, сьогодні різні відомства намагаються регулювати цю сферу різноманітними актами, які не мають сили закону. Саме тому, на його переконання, потрібні гарантії незалежності інтернет-ЗМІ, можливо, навіть на законодавчому рівні.