Автори заяви вважають, що «законопроект не направлений на причини виникнення нелегального контенту і розповсюдження його в інтернеті».

Крім того, у заяві наголошується на тому, що блокування сайтів, згідно законопроекту, здійснюватиметься без можливості подання апеляції та повторного перегляду кожної конкретної ситуації.

Представники Ради з прав людини наголошують на тому, що втілення передбачених законопроектом методів (блокування не конкретних сторінок, а доменів та IP-адрес) може на практиці призвести до масового блокування значної частини ресурсів рунету, навіть тих, котрі не містять протиправного та аморального контенту.

«Введення фільтрації на рівні магістральних провайдерів призведе до загального зменшення швидкості інтернет-трафіку в Росії, підриватиме стабільність адресної системи, а також матиме вкрай негативні наслідки для розвитку електронної комерції та інтернет-транзакцій (включно з електронними транзакціями та інтернет-банкінгом) та інноваційної економіки в інтернеті (падіння інтернет-ВВП, котрий складає сьогодні у Росії 1,9%)», – відзначається у заяві.

Серед інших названих у заяві ризиків – неналежне забезпечення збереження персональних даних громадян у мережі, фінансовий тягар, який представлятиме для провайдерів здійснення блокування.

Рада з прав людини пропонує зняти законопроект з розгляду та обговорити його на відкритих громадських слуханнях.

«Ми вважаємо вкрай важливим зупинити введення цензури у російськомовному сегменті інтернету і, зокрема, на території Росії – це призведе до нової «електронної завіси», що негативно вплине на права та можливості громадян Росії, на розвиток суспільства у цілому та становлення усієї економіки», – резюмують автори заяви.