За свідченням очевидців, убивство було скоєне вранці у центрі міста, коли головред розвозив на газетні розкладки свіжі примірники свого видання.

Цього разу він не встиг зробити звичної роботи. Із припаркованого поряд з його машиною авто вийшов молодик без маски і без традиційної для ісламістів бороди. Він декілька разів вистрелив в журналіста і зник разом зі своїми спільниками, які очікували на нього.

За декілька днів до трагічного фіналу головреду погрожували. В інтерв’ю Міфтах Бузеїд заявив, що його залякували убивством, якщо протягом доби не покине країну. Журналіст відмовився виконати цю вимогу.

Жодне угруповання не взяло на себе відповідальності за вчинений злочин.

Однак його смерть пов’язують із наступом, розпочатим у середині травня  колишнім начальником штабу армії Каддафі, та одним із провідників повстання проти нього генералом Халіфою Хафтаром (Khalifa Haftar), відвертим прихильником якого був журналіст.

На знак протесту проти убивства свого колеги сотні журналістів і політичних активістів провели демонстрацію на площі Мучеників у Тріполі. 

«Не можна дозволити, щоб зброя змусила замовкнути розмаїття думок. Вона ніколи не замінить сили слова у підтримці громадянського суспільства», - заявила у зв’язку із загибеллю лівійського журналіста генеральний секретар ЮНЕСКО Ірина Бокова.

59-річний Міфтах Бузеїд був помітною фігурою у лівійській журналістиці. У коментарях у друкованих медіа і на телебаченні він постійно засуджував  безчинства радикальних ісламістів та ополченців, які їх підтримують. В останньому виступі на приватному телеканалі Al-Ahrar він попереджав про загрозу громадянської війни і розповідав про свою зустріч із генералом Хафтаром, який намагається їй запобігти.

Газета, яку очолював Бухеїд, була важливим джерелом інформації про теперішній безлад у країні для мешканців найбільшого порту Лівії та її нафтовидобувного центру Бенгазі й для населення інших міст.

Директорка програм приватної супутникової телемережі у Бенгазі Libya Al-Ahrar Хадіха Ель-Емем (Khadiha El-Emaime) заявила в інтерв’ю «Репортерам без кордонів» (RSF): «Як журналісти й передавачі інформації, ми щодня зіштовхуємося із постійною відсутністю безпеки Усім нам, як і раніше, тут постійно погрожують, і будь-якої миті можуть убити».

Очільниця представництва Human Rights Watch на Близькому Сході та в Північній Африці Сара Л. Уїтсон (Sarah L. Whitson) вважає, що «зумисні напади на журналістів у Лівії мають єдину мету – вставити кляпа свободі слова та політичному інакомисленню».

«Майже через три роки після падіння Муаммара Каддафі, - наголошує вона, - національною трагедією є те, що журналісти досі не можуть висловити свої погляди, не боячися арештів, нападів чи навіть смерті».

Друге цього року убивство журналіста в Лівії стало продовженням нападів, викрадень і замахів на життя після повалення Муаммара Каддафі, відзначає правозахисна організація. Однак досі влада у Тріполі не завершила жодного розслідування цих злочинів, якщо взагалі проводила їх.