З нагоди 25-их роковин трагічних подій генеральний секретар «Репортерів без кордонів» (RSF) Крістоф Делуар (Christophe Deloire) закликав владу в Пекіні «взяти на себе відповідальність і зняти табу, що й досі тяжіє над кривавими репресіями».

«Китайський народ має право дізнатися правду, яку приховують від нього вже чверть століття», - заявив він.

Натомість репортери й блоґери у зв’язку з 25-ми роковинами подій на площі Тяньаньмень зіштовхуються з посиленням тиску  китайської влади.

Сайт RSF викриває факти численних арештів журналістів, цензури в Інтернеті та у соціальних мережах, а також часткове блокування Goggle з початку червня.

30 травня за звинуваченням «у нелегальній публікації» були арештовані двоє гонконгських журналістів – колишні редактори тижневика Asia Week Ван Цзяньмінь (Wang Jianmin) та Гуо Дзоньсяо (Guo Zhongxiao).

23 квітня зник безвісти лауреат премії ЮНЕСКО імені Гільєрмо Кано Гао Ю (Gao Yu). На початку травня він з’явився з побитим обличчям на телебаченні в оточенні поліцейських і зізнався, що «завдав школи державним інтересам».

Від колишньої редакторки South China Morning Post Вівіан Ву (Vivian Wu) з середини травня. не надходило жодної звістки.

13 травня заарештували у власній оселі й вивезли на допит кореспондентку японської газети Nihon Keizai Shimbun  Сінь Дзіань (Xin Jian). За офіційною версією – у зв’язку з розслідуванням справи адвоката з прав людини Пу Дзінькяня (Pu Zhiqiang), який сам потрапив під арешт за участь у меморіальному зібранні, присв’яченому подіям на площі Тяньаньмень.

З наближенням річниці, відзначає RSF, виникли перебої у доступі до сервісів Google. За даними Greatfire – організації,  яка відстежує цензуру, здійснювану китайським урядом – доступ було заблоковано «на 90 відсотків».

До сервісів Gmail, Picasa, сайтів google.com та google.com.hk він був повністю перекритий з Пекіна і з трьох провінцій, а в інших регіонах серйозно ускладнився.

З нагоди 25-ої річниці трагічних подій на площі Тяньаньмень «Репортери без кордонів» провели веб-кампанію, мета якої – продемонструвати інтенсивність цензури та пропаганди у Китаї.

Медіаорганізація використала вражаючий  символ подій «китайської весни» - знімок чоловіка, який стоїть навпроти танкової колони. Він відомий у світі, однак і досі недоступний китайському народу.

«Репортери» вмістили на своєму сайті відкриту для підпису петицію лідеру Китаю Сі Цзіньпіню (Xi Jinping) з вимогою дотримуватися Конституції країни.

Через чверть століття Конституція КНР проголошує, що «громадяни мають право на свободу слова й друку», що «кожен громадянин має право критикувати партійних чиновників чи викривати їхні злочини» і «ніхто не має права вилучати таку інформацію», констатує RSF.

Однак китайський уряд, як і раніше, порушує Основний Закон, офіційні медіа поширюють пропаганду, а журналісти зазнають жорстокої цензури.

Комуністична партія Китаю створила  комп'ютерну систему «великий протипожежний мур», що відфільтровує контент, який суперечить офіційній лінії.

Китайський уряд відроджує зловісну традицію «публічних визнань» доби Мао Цзедуна.

За Індексом свободи преси RSF Китай посів 2014 року 175 місце серед 180 країн світу.

Навесні 1989 року, нагадує RSF, мільйони китайців вийшли на вулиці, вимагаючи свободи. 20 травня влада оголосила військовий стан. Апогеєм драматичних подій стало 4 червня. Того дня армія придушила антиурядове повстання на пекінській площі Тяньаньмень, рушійного силою якого були студенти.

Точне число жертв масової розправи невідоме. Однак, за різними джерелами, жертвами кривавих репресій стали тисячі учасників масових демонстрацій.