За п'ять років, що минули після попереднього з'їзду, не було жодного пом’якшення жорстокого ставлення уряду до інакомислення чи бажання послабити повний контроль над новинами й інформацією, заявляє медіаорганізація.

Хоча нам ще невідомі нові імена членів Постійного Комітету Політбюро ЦК КПК, ми вже знаємо, що він не збирається відмовлятися від політики цензурування новин та тиску на тих, хто намагається скористатися свободою слова.

Арешти й винесення тюремних вироків тривають. Водночас «бійці цензури» невтомно наглядають за тими, хто висловлює свої політичні погляди та намагається сприяти демократичним дебатам в Інтернеті.

Ми закликаємо майбутнього президента й генерального секретаря КПК покласти край арештам журналістів, блоґерів та дисидентів і постійним порушенням свободи інформації. Підтримання порядку й стабільності не може бути виправданням розправи над тими, хто захищає права людини та свободу слова.

«Репортери без кордонів» склали часткове резюме численних порушень свободи інформації впродовж останніх тижнів, що передували відкриттю з'їзду. Вони свідчать: влада планує продовжувати свою авторитарну політику.

Організація свободи медіа подвоїть пильність під час з’їзду та надалі фіксуватиме кожний новий випадок цензури на спеціально створеній веб-сторінці.

Арешти та вироки, переслідування інакомислячих, їхніх родин і прихильників

Напередодні з'їзду влада завдала удару по захисниках прав людини та дисидентах, яких постійно підозрювали в бажанні дестабілізувати державу.

Відомого борця за права людини Ху Цзю (Hu Jia), який після звільнення в червні 2011 року з в'язниці перебував під домашнім арештом, побили й арештували, коли він оголосив голодування. Його тимчасово відключили від Інтернету, тільки-но він розмістив коментарі на Twitter. Інтернет – його єдиний спосіб спілкування з дружиною та дочкою, які перебувають у Гонконгу.

Сім'ї дисидентів постійно зазнають урядових переслідувань і репресій. Захист арештованого лауреата Нобелівської премії миру Лю Сяобо (Liu Xiaobo) наражає на небезпеку  його  дружину. Обмеження, накладені на неї, в останні місяці посилилися. «Репортери без кордонів» опублікували 13 жовтня відео, на якому її показано у вікні квартири, повністю ізольованою від зовнішнього світу.

Сліпий правозахисник Чень Ґуанчен (Chen Guangcheng) перебуває нині в США. Та його родичі, що досі мешкають у Китаї, зазнають переслідувань. Наприкінці жовтня влада вчинила насильницький обшук у будинку його брата Чень Ґуанфу (Chen Guangfu) та арештувала сина Ченя. Він намагався подати судовий позов, однак суд відмовився його зареєструвати.

Міська влада міста Цзінаня арештувала 5 листопада адвоката Шу Сянсіна (Shu Xiangxin), звинувативши його в шантажі та здирництві, й конфіскувала комп'ютер. Його дружину, яка дала інтерв'ю Radio Free Asia, також упродовж декількох годин допитувала поліція.

До арешту чиновники провінції Шаньдун переслідували Шу за те, що він розмістив інформацію в Інтернеті про експропріацію землі в селян, а нещодавно його побили невідомі особи.

Цензура «секретної» інформації

Саме в жовтні влада затиснула ще в жорсткіші лабета «секретну» інформацію, що могла би вплинути на з'їзд. Урядові цензори доклали всіх зусиль, щоби встановити повний контроль над новинами по всій країні.

Звіти про демонстрації на південному острові Хайнань були піддані цензурі, тільки-но з'явилися в Інтернеті. У протестах проти будівництва електростанції взяли участь декілька сотень тисяч людей. Повідомлення про це, надіслані на Weibo, вилучили, а аккаунти, на яких вони були розміщені, заблокували. Платформи мікроблоґів Wang Yi, Teng Xun, Tian Ya She Qu також зазнали цензури.

Влада влаштувала обшук в офісі пекінського сайту «Китайське правосуддя та антикорупційні мережі» (China justice and anti-corruption networks) і вивела з ладу сервери. Особи, відповідальні за сайт, що висвітлює порушення прав людини, зокрема й експропріацію земель у різних провінціях, підтвердила, що кібер-поліція відімкнула його сервери та деякі IP-адреси.

Над соціальними мережами було встановлено пильний нагляд, а QQ – головна китайська служба миттєвих повідомлень – стала об’єктом пильної уваги кібер-органів. Те, що програмним забезпеченням QQ володіє Holdings Tencent, дозволяє владі контролювати всі обміни та використовувати ключові слова й вирази, щоби їх знайти. Автора будь-якого повідомлення можна визначити за низкою програм користувача.

«Погані новини» з Тибету заборонені

Замість того, щоби відновити мир, відмовившись від дискримінаційної політики щодо етнічних меншин, режим уперто душить голоси дисидентів, які намагаються розповсюдити інформацію з тибетського анклаву. Усі вуличні демонстрації тут заборонені, часто здійснюються арешти. Посилення репресій у Тибеті відображається в хвилі арештів у монастирях.

Свавільний характер арештів у реґіоні стає все більш кричущим. Чимраз частіші поліцейські рейди штовхають ченців на акти відчаю. З початку 2009 року, за оцінками, відбулося близько 60 самоспалень. Точне число не відомо, бо влада намагається приховати їх від міжнародної спільноти.

Щоби перекрити шлях інформації, яка надходить із регіону, пересування населення суворо регламентується. Дістатися адміністративного центру Тібету – міста Лхаса стає все важче. Від місцевих мешканців вимагають спеціальні посвідчення особи.

Влада заборонила школярам міста Гезуо в провінції Ґансу проводити канікули за межами регіону. Заборонено мобільний телефонний зв'язок у тибетській частині провінції Сичуань, тут дозволено лише фіксоване використання телефонів.

Анонімні джерела повідомляли, що в префектурі Ґаннан було заблоковано практично вcі комунікації, припинено продаж SIM-карток і закрито Інтернет-кафе.

Китайський уряд особливо заклопотаний тим, щоби стримувати будь-яку інформацію про часті самоспалення тибетських ченців. Tibet Post International – онлайн-газета, що базується в індійському місті Дхарамсала та користується підтримкою «Репортерів без кордонів», дізналася про таке: 1 листопада в монастирі Цое Ґаден Челін (Tsoe Gaden Choeling) було арештовано четверо ченців - Лобсанга Чефела (Lobsang Choephel), Цундуе (Tsundue), Лосела (Losel) і Toпдена (Topden). Їх звинуватили в «поширенні інформації та свідчень за кордоном». Де їх нині утримують - невідомо.

25 жовтня знову потрапив під арешт 38-річний ченець Джінпа (Jinpa), якого вже затримували 2008 року за розповсюдження інформації за кордоном. За два дні до цього арештували 19-річного тибетського ченця Таші Норбу (Tashi Norbu) за те, що він дзвонив із смартфону. Мабуть, тому, що він міг скористатися дзвінком, щоби підключитися до Інтернету. Власники смартфонів часто стають мішенями під час поліційних рейдів по монастирях.

Натомість надійшло підтвердження, що Ґолога Джігме Г'яцо (Golog Jigme Gyatso) – ченця, який допомагав Дхондупу Ванченю (Dhondup Wangchen) таємно знімати 2008 року документальний фільм «Відмовляючись від страху» (Leaving Fear Behind), арештували, коли він повертався в провінцію Ґансу.

Тримаючи під контролем закордонні медіа

Комуністична партія Китаю намагається контролювати іноземні ЗМІ, що відіграють ключову роль в інформуванні міжнародної спільноти і китайської громадськості, яка є жертвою посиленої цензури місцевих медіа.

29 червня зазнав цензури сайт новинного агентства Bloomberg, що спеціалізується на бізнесі та фінансах. Він розслідував джерела багатства, накопиченого родиною віце-президента КНР Сі Цзіньпін (Xi Jinping), якого вважали наступником Ху Цзіньтао (Hu Jintao) на посаді президента та генсека. Після цього цензури зазнала New York Times. Їй навіть погрожували судовим позовом за публікацію статті про статки, придбані родиною прем'єра Держради КНР Вень Цзябао (Wen Jiabao).

Закордонні медіа заповнювали також пробіли у висвітленні китайськими ЗМІ демонстрації протесту, що відбулася наприкінці жовтня в прибережному місті Нінбо проти розширення нафтохімічного підприємства. Китайська влада обмежувала цю тему використанням повідомлень офіційного інформаційного агентства. Однак закордонні журналісти змогли поспілкуватися з протестувальниками, які навіть допомогли їм у роботі.

Знаючи, що вплив іноземних медіа неухильно зростає, влада посилила блокування сайтів Voice of America, BBC, Radio Free Asia та Deutsche Welle. Декілька тижнів тому цензуру можна було обійти за допомогою проксі-серверів і віртуальних приватних мереж. Однак деякі джерела повідомляють, що тепер ці засоби набагато менш ефективні.

Співробітники закордонних медіа також стають мішенями. У жовтні було заарештовано двох журналістів Sky News і кореспондента AFP.

В Індексі свободи преси «Репортерів без кордонів» за 2011-2012 рр. Китай посів 174 місце серед 179 країн світу. Він фігурує також у списку «Ворогів Інтернету» за 2012 рік.

Джерело: «Репортери без кордонів»

Переклад: Аркадій Сидорук