Драматичний медіадебют 2013-го

Драматичний медіадебют 2013-го

00:00,
4 Лютого 2013
1985

Драматичний медіадебют 2013-го

00:00,
4 Лютого 2013
1985
Драматичний медіадебют 2013-го
Драматичний медіадебют 2013-го
12 журналістів загинуло у світі за першій місяць 2013 року

Сирія: репортери гинуть від снайперських куль

У Сирії, де протягом вже майже двох років точиться громадянська війна, на початку 2013-го загинули двоє журналістів.

17 січня від снайперської кулі загинув французький військовий кореспондент Ів Дебе (Yves Debay). Він постійно перебував у м. Алеппо, висвітлюючи зіткнення між урядовими військами та Вільною сирійською армією у своєму політичному онлайн-часописі Assaut та у французькому військовому часописі Raid.

Першими про вбивство Дебе повідомили сирійський Media Center та пов’язана з опозицією група у Facebook. За їхніми твердженнями, журналіст супроводжував вояків антиурядових військ і загинув від пострілу снайпера з верхівки в’язниці, розташованої у контрольованій ними частині міста.

Ів Дебе / www.presstv.ir

58-річний Дебе, бельгієць за походженням, – ветеран французької військової журналістики, автор декількох книг про збройні конфлікти, свідком яких був.

Штрихи його біографії подає Paris Match. Дебе народився у бельгійському Конго. Там розпочинав військову кар’єру, продовживши її в арміях Родезії, де бився з марксистськими повстанцями, та Південної Африки. 1985 року подав у відставку і після цього висвітлював у військових виданнях війни в Лівані, Перській затоці, Югославії, Афганістані, Лівії, «повсякчас налаштований бути якнайближче до поля бою». Le Monde додає до цього, що Дебе «насолоджувався життям військовиків». «Він прийняв їхній спосіб життя, обмундировувався як вони, разом із ними ризикував, – відзначає видання. – Він не уявляв собі, як можна висвітлювати війну інакше». Зрештою, в минулому він сам був одним із них.

Президент Франсуа Олланд від імені Франції засудив «мерзенний акт» убивства Іва Дебе, віддавши шану йому та іншим журналістам у Сирії, які «розплачуються за відданість свободі інформації своїм життям».

У зв’язку із загибеллю французького репортера генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова оприлюднила заяву, в якій висловила серйозну стурбованість убивствами журналістів у Сирії й закликала всі сторони «визнати обов’язок репортерів продовжувати інформувати громадськість навіть під час заворушень».

18 січня, як повідомила Al Jazeera, 33-річний репортер катарської телемережі сирієць Мохамед аль-Хаурані (Mohamed al-Hourani) потрапив під снайперський вогонь, висвітлюючи військову сутичку між урядовими військами та Сирійською вільною армією поблизу м. Дараа. (Тут у березні 2011 року розгорталося народне повстання проти диктатора Башара Асада.)

Місцева опозиційна мережа AEN та локальні медіа, пов’язані з антиурядовими силами, поширили відео. На ньому видно, як репортер перебігає вулицю разом зі знімальною групою Al Jazeera і гине, вражений трьома кулями, тримаючи в руці мікрофон телемережі.

Як повідомляла Agence France-Presse, у місті Алеппо загинув кореспондент проурядової  DunyaTV  Cохаїл Махмуд Алі (Sohail Mahmud Ali).

Торік, нагадує Комітет захисту журналістів, під час висвітлення сирійського військового конфлікту загинуло щонайменше 29 репортерів, один із яких – потойбіч ліванського кордону. Згідно з дослідженням медіаорганізації, цю близькосхідну країну було визнано найнебезпечнішою у світі для журналістів.

Пакистан: убивство журналістів в епіцентрі терору

Сумнівну пальму першості здобув на початку року Пакистан. Тут, у місті Кветта – адміністративному центрі провінції Белуджистан – унаслідок теракту 10 січня загинуло троє репортерів, повідомив президент Спілки журналістів Белуджистану Есса Тарін (Essa Tareen). Двоє з них – Імран Шейх (Imran Shaikh), оператор телеканалу Samaa News, і Мохаммед Ікбал (Mohammad Iqbal), фоторепортер інформаційного агентства News Network International (NNI), – миттєво, на місці вибуху. Третій – Сайфур Рахман (Saifur Rachman), репортер Samaa News, помер від тяжких ран у лікарні.

Мухаммед Хасан (Muhammad Hasan), фоторепортер агентства Independent News, а також двоє інженерів-телевізійників зазнали тяжких поранень.

У зв’язку із загибеллю репортерів Федеральна спілка журналістів Пакистану після п’ятничної молитви провела демонстрацію протесту.

Загиблі – у довгому списку жертв учиненого протягом дня потрійного теракту, внаслідок якого було вбито 130 осіб і щонайменше 270 поранено. Перший вибух став приманкою для журналістів, рятувальників і поліції. Вони гинули переважно під час другого, найпотужнішого, вибуху, коли терорист-смертник привів у дію вибуховий пристрій.

Відповідальність за вибухи взяли на себе сепаратистське угруповання «Об’єднана белуджська армія» (The United Baloch Army) та воєнізоване терористичне угруповання «Лашкар-е-Джангві» (Lashkar-e-Jhangvi).

Пакистан визнано міжнародними медіаорганізаціями однією з найнебезпечніших країн для журналістів. Головний осередок терору – провінція Белуджистан, де не вщухають бойові суперечки між сунітами та шиїтами, між сепаратистами та федералістами.

Бразилія: розплата за рекламні джингли?

Першим журналістом, загиблим цього року у Західній півкулі, у місті Сан-Жоан да Барра на півночі штату Ріо-де-Жанейро, став 41-річний Ренату Машаду Ґонсалвіш (Renato Machado Gonçalves) – директор і співвласник заснованого ним Radio Barra FM, повідомив сайт Medio latinos.

Ренату Машаду Ґонсалвіш / en.mercopress.com

Убивство було вчинено 8 січня біля помешкання загиблого, розміщеного у тому ж будинку, що й радіостанція, коли він повертався додому з родинної вечірки. Двоє бойовиків на мотоциклі гукнули Ґонсалвіша по імені, чотири рази вистрелили в нього й зникли з місця злочину. Тяжко пораненого Машаду доправили до лікарні, де він невдовзі помер. Поранення зазнала і його 6-річна племінниця.

Через два дні поліція повідомила, що за камерою спостереження виявлено підозрюваного. Видано ордер на його арешт, та він поки що переховується.

«Мотив убивства не визначено. Однак можливість крадіжки виключається. Те, яким чином було скоєно злочин, чітко вказує: йдеться про цілеспрямоване вбивство», – вважають «Репортери без кордонів».

Машаду вів музичну радіопрограму, час від часу включаючи до неї короткі новини про місцеву політику.

Поліція розглядає різні мотиви злочину. Один із них – його участь у муніципальних виборах 2012 року. Тоді він створював і транслював рекламні джингли на честь переможців.

Сомалі – знову слідом за Сирією?

Першим репортером, загиблим цього року в неспокійній Сомалі, став 45-річний Абдірахед Осман Адан – продюсер-ветеран The Shabelle Media Network, повідомила Національна спілка сомалійських журналістів.

Троє озброєних пістолетами бойовиків вчинили на нього напад, тільки-но він уранці вирушив пішки з дому на роботу. Адан вів програму новин на Radio Shabelle, однак того дня не вийшов в ефір. Тяжко поранений трьома кулями, він помер у лікарні.

Уникаючи ризиків, більшість штатних журналістів The Shabelle Media Network днюють і ночують переважно в редакційному офісі. Адан належав до тих небагатьох, які нехтують правилом безпеки, і поплатився за це життям.

У зв’язку з його загибеллю редакцію вперше в історії країни відвідав у супроводі урядовців прем’єр Абді Фарах Ширдон Саїд (Abdi Farah Shirdon Saaid). Він пообіцяв посилити безпеку журналістів у країні, де вже понад два десятиліття поспіль панує безлад.

Спеціальний представник генерального секретаря ООН по Сомалі Оґастін Ф. Магіґа (Augustine Philip Mahiga) закликав сомалійський уряд якнайшвидше здійснити оголошений намір – створити спеціальний підрозділ для розслідування всіх убивств журналістів і притягнення винних до правосуддя. Він нагадав, що лише торік жертвами терактів стали 18 репортерів. Серед них четверо – зі The Shabelle Media Network.

За цим показником розташована на Африканському Розі Сомалі посіла першість серед країн континенту й друге місце – після Сирії – у світі. Жоден із вчинених злочинів, згідно з розслідуванням Комітету захисту журналістів, не розкрито.

Цього року в інших африканських країнах загинуло ще троє журналістів.

У Нігерії бойовики застрелили головного редактора і співвидавця місячної газети Anambra News Ікечукву Іденду (Ikechukwu Udendu), повідомила з посиланням на місцеве джерело британська The Guardian.

Убивство було скоєно після того, як він побував у друкарні у м. Онітса, щоби простежити за випуском свого видання, і повертався додому. Злочинці анонімно зателефонували його братові-співвидавцеві Anambra News і сповістили, де можна забрати тіло загиблого.

Головний редактор The Daily Trust Кабіру Юсуф (Kabiru Yusuf) розцінив цей злочин як «зловісний початок року для нігерійських журналістів». «Хоча причина багатьох таких нез’ясованих убивств – кримінальне насильство, існують побічні докази, що Уденду прикінчили через журналістську роботу», – повідомив він віденський Міжнародний інститут преси (IPI).

ЗМІ нагадують, що торік найгучніші злочини в Нігерії проти медіа – координовані напади на редакції газет – вчинило радикальне ісламістське угруповання «Боко Харам» (Boko Haram), що домагається запровадження шаріату на всій території країни та викорінення західного способу життя.

У Танзанії, в гірському лісовому масиві на північному заході країни, після інтенсивних триденних розшуків поліції та добровольців було знайдено тіло 45-річного репортера незалежного Radio Kwizera Ісси Нґумби (Issa Ngumba), повідомив In2EastAfrica Reporter.

Займаючись, окрім журналістики, медичною практикою, він вирушив на початку січня на пошуки лікарських рослин і зник безвісти. На місці злочину було виявлено пістолет із набоями, а також дві мобілки. У кишені загиблого знайдено банкноту номіналом 10 тисяч танзанійських шилінгів ($6,25).

На лівій руці загиблого зяяла глибока рана. Однак медекспертиза дійшла висновку, що не це стало причиною його загибелі. Після поранення він чинив опір і його задушили або повісили.

Танзанійські медіа пов’язують убивство журналіста з висунутим ним звинуваченням місцевому землевласнику і скотарю Імані Пауло (Imani Paulо) у канібалізмі. Торік у листопаді він повідомив у радіоефірі, що той убив, розчленував і з’їв одного зі своїх пастухів. Попри підтримку місцевої влади, підозрюваного у «диявольському злочині» притягнули до правосуддя.

Убивство Нґумби викликало тривогу в Африці та за її межами, оскільки в останні роки Танзанія за критерієм безпеки журналістів вважалася однією з найблагополучніших країн на континенті. Однак із минулого року, коли тут загинуло двоє репортерів, становище різко погіршилося.

Міжнародна федерація журналістів (IFJ) попередила, що атаки на журналістів у Танзанії «можуть завдати серйозного удару репутації країни, її толерантності та повазі до людського життя».

Крім правоохоронних органів убивство Ісси Нґумби розслідує Форум танзанійських видавців.

У Центрально-Африканській Республіці загинула Елізабет Бланш Олофіо (Elisabeth Blanche Olofio) – журналістка комунального Radio Bé-Oko, повідомив президент Асоціації комунальних радіостанцій ЦАР (ARC) Жан Іньяс Мананґу (Jean Ignace Manengou).

Елізабет Бланш Олофіо / arc-radios-communautaires.net

Це сталося, коли на початку січня заколотники угруповання «Селека», які ведуть військові дії проти уряду, захопили місто Бамбарі. За свідченням біженців, її убили в приміщенні радіостанції.

Комунальні радіостанції аполітичні, не пов’язані з жодною структурою, зацікавленою в політичній та економічній владі, а журналісти, які там працюють, жодним чином не причетні до конфлікту. Їхня головна роль – надавати громаді інформацію, необхідну для її розвитку, наголошується в заяві президента ARC. У ній засуджується нічим не виправдана спрямована проти них лють.

Також внаслідок автокатастрофи під час офіційних прес-тестів новинок BMW Motorrad трагічно пішов з життя один з найбільш заслужених журналістів, який писав про мотоциклетну індустрію, англієць Кевін Еш (Kevin Ash).

Кевін Еш / www.cycleworld.com

Січневий мартиролог-2013

Пакистан – 3

Нігерія – 1

Сомалі – 1

Танзанія – 1

Центрально-Африканська Республіка – 1

Південно-Африканська Республіка – 1

Сирія – 3

Бразилія – 1.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Фото: www.allvoices.com
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду