Чи вільно пересуватиметься відома білоруська журналістка Ірина Халіп? Президент Олександр Лукашенко, уряд якого судив її за сфальшованими звинуваченням у спричиненні масових заворушень, каже – так. Халіп, за його словами, не демонструє, що вона хотіла, аби її знали як «жертву режиму». Звісно, все здається дивним, зважаючи на те, що, згідно з вироком, Халіп повинна щодня бути вдома з 10-ї години вечора.

На прес-конференції 15 січня Лукашенко виокремив Халіп, відповідаючи на запитання журналістів про політичних в’язнів. За офіційною стенограмою, Лукашенко заявив, що вона «відмовилася покинути Білорусь, незважаючи на надану їй можливість».

«Вона не дурна. Вона – журналістка, – сказав він. – Вона добре розуміє, що сьогодні є "жертвою режиму", а завтра про неї забудуть. Напевно, саме тому вона лишилася тут». Через тиждень заступник генерального прокурора Олексій Стук повідомив Білоруську асоціацію журналістів, що Халіп не має жодних обмежень на поїздки.

Однак вирок, винесений їй у травні 2011 року, схоже, містить чіткі й суворі вимоги. Упродовж двох років вона зобов’язана перебувати на своїй мінській квартирі з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку. Раз на тиждень вона повинна відмічатися в районному відділку міліції. Якщо їй захочеться кудись поїхати, вона мусить отримати дозвіл від міліції. Будь-які поїздки за межі Мінська мають тривати не більше 30 днів. У разі порушення будь-якої з цих вимог вона опиниться у в’язниці, сказала Халіп Білоруській асоціації журналістів.

Щоб підтвердити обмеження, через день після заяви Лукашенка, міліціонери з’явилися ввечері на порозі квартири Халіп.

Якщо Халіп зображує себе жертвою, то КДБ, міліція та прокуратура, безсумнівно, зробили все можливе, щоб допомогти створити цей імідж. В останні кілька років вони закривали її газету, влаштовували обшуки в її помешканні, конфісковували її репортерське обладнання, фабрикували проти неї кримінальні звинувачення. Вони також кинули до в’язниці її чоловіка й погрожували відправити у притулок їхнього сина.

Халіп опинилася під суворим домашнім арештом. Торік у квітні, стикнувшись із міжнародними протестами, Лукашенко помилував її чоловіка – опозиційного політика Андрія Саннікова і дозволив йому виїхати з Білорусі у Британію, де той отримав притулок.

Халіп, зі свого боку, вирішила спіймати Лукашенка на слові. Повідомляється, що вона домагалася дозволу від міліції виїхати за межі країни. Тепер Лукашенку слід іти далі. Крім надання їй дозволу на виїзд, білоруський уряд має відмовитися від сфабрикованих кримінальних звинувачень, через які Халіп у першу чергу стала «жертвою режиму».

Автор: Музаффар Сулейманов (Muzaffar Suleymanov), науковий співробітник європейської та центральноазійської програми Комітету захисту журналістів (CPJ). Має ступінь магістра міжнародних досліджень Університету миру ООН (The U.N. University for Peace) у м. Сан-Хосе (Коста-Ріка).

Джерело: Комітет захисту журналістів (CРJ)

Переклад: Аркадій Сидорук

Довідка MS: Ірину Халіп (сьогодні – журналіст російської «Новой газеты») у травні 2011 року було засуджено за участь у масових заворушеннях у Мінську після президентських виборів у грудні в 2010 року. Вона отримала два роки позбавлення волі з відтермінуванням покарання на два роки. Її чоловіка, Андрія Саннікова, кандидата в президенти Білорусі, також було засуджено за організацію масових заворушень до п’яти років ув’язнення. Але згодом його помилували і дозволили виїхати в Британію, де він отримав політичний притулок. 28 січня 2013 року Ірина Халіп звернулася до правоохоронних органів Білорусі з проханням випустити її з країни на два тижні, аби відвідати чоловіка в Британії та побувати в Росії в редакції «Новой газеты». Втім, журналістка й не сподівається, що прохання буде задоволено.