Лю Сяобо (Liu Xiaobo) перебуває за гратами з грудня 2008 року. Його дружина Лю Сіа (Liu Xia) – під суворим домашнім арештом, без пред’явлення будь-яких офіційних звинувачень, із жовтня 2010 року.

Кампанія зі збору підписів на захист нобелівського лауреата тривала з грудня минулого року. Петицію підтримували, зокрема, південноафриканський архієпископ Десмонд Туту (Desmond Tutu), Міжнародний комітет солідарності з Лю Сяобо (The International Committee for Liu Xiaobo) і міжнародна правозахисна організація Amnesty International. Петицію підписали 134 нобелівські лауреати, вимагаючи від Сі Дзіньпіня (Xi Jinping) звільнити свого колегу.

Петицію передали посольствам Китаю у Берліні, Гонконгу, Лондоні, Парижі та Нью-Йорку.

«Лю Сяобо і Лю Сіа втілюють надії та сподівання мільйонів китайців, яких нині змушують мовчати. Це – прояв солідарності людей з усього світу, котрі переконливо вимагають від китайському уряду звільнити цю мужню пару, а також всіх інших в’язнів сумління», – заявив генеральний секретар Amnesty International Саліл Шетті (Salil Shetty).

У жовтні 2010 року з ініціативи чеського письменника і правозахисника Вацлава Гавела, Далай-Лами та інших видатних осіб Лю Сяобо було присуджено Нобелівську премію миру «за тривалу ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини в Китаї».

Офіційний Пекін спочатку намагався приховати повідомлення про відомого дисидента. Однак, незважаючи на жорстку цензуру, це виявилося неможливим. Натомість, розгорнувши інформаційну атаку на зовнішньому фронті, МЗС Китаю намагався представити лауреата злочинцем, засудженим за порушення китайського законодавства.

У відповідь на присудження Нобелівської премії офіційний Пекін тиснув на дипломатичні місії у Норвегії, рекомендуючи їм «відмовитися від участі у церемонії». Внаслідок цього 14 країн, серед яких Росія, Казахстан, Туніс, Саудівська Аравія, Пакистан, Ірак, Іран, В’єтнам, Афганістан, Венесуела, Єгипет, Судан, Куба і Марокко, піддалися цим вимогам. Україна, наслідуючи приклад Росії, спочатку відмовилася від участі у церемонії. Однак в останню мить все ж таки надіслала на церемонію свого представника.

У 2012 році Мо Ян (Mo Yan), перший китайський лауреат Нобелівської премії з літератури, несподівано закликав звільнити Лю Сяобо. Хоча письменник і відзначав, що не захоплюється «продемократичними есеями Лю», його заява розлютила пекінське керівництво, котре до цього було у захваті від рішення Нобелівського комітету стосовно Мо Яна.

Лю Сяобо – третій за всю історію лауреат, якого було відзначено Нобелівською премією під час перебування за гратами. Першим був  німецький пацифіст і антифашист, публіцист Карл фон Осецький у нацистській Німеччині (1935 рік), другою – опозиційний лідер Аун Сан Су Чжі у Мянмі часів правління військового режиму (1991 рік).