«Ми домовилися створити команди швидкого реагування для захисту систем НАТО», – повідомив Андерс Фог Расмуссен (Anders Fogh Rasmussen) під час зустрічі з журналістами. Генсек НАТО також відзначив, що сили швидкого реагування на кібератаки, серед завдань яких буде як захист інфраструктури самої організації, так і країн-членів альянсу, будуть готові виконувати своє завдання до жовтня 2013 року.

У 2012 році, заявив Андерс Фог Расмуссен, проти НАТО було здійснено близько 2,5 тис. кібератак. Міністри оборони альянсу вперше обговорили питання глобального кіберзахисту під час зустрічі у Брюсселі 4-5 червня.

У квітні 2013 року Андерс Фог Расмуссен повідомляв, що захист НАТО і країн-членів організації від кібератак буде вдосконалено. «НАТО часто піддається атакам. У нас є достатньо ефективний захист, але його потрібно постійно вдосконалювати. Це технологічні перегони», –  пояснував Расмуссен в інтерв’ю датській газеті Politiken.

У листопаді 2012 року НАТО провела навчання з кіберзахисту з метою перевірки технічного і експлуатаційного потенціалу кіберзахисту альянсу. Навчання спиралися на вигаданий сценарій, в основі якого – кібератаки як проти НАТО, так і проти національних інфраструктур країн-союзниць.

Нова стратегічна концепція НАТО, затверджена в листопаді 2010 року на саміті альянсу в Лісабоні, визначає вдосконалення кіберзахисту як одну з пріорітетних стратегій.

У 2008 році Рада НАТО надала Центру кіберзахисту НАТО в Талліні статус міжнародної військової організації. Участь у роботі центру беруть зараз десять країн: США, Естонія, Німеччина, Словаччина, Італія, Литва, Латвія, Іспанія, Угорщина і Польща.