При цьому журналісти CNN відзначають, що АНБ має причини для применшення впливу розкритих Едвардом Сноуденом (Edward Snowden) даних, оскільки сам інформатор все ще перебуває на свободі. Уряд США, стверджують джерела CNN, впевнений, що знає про обсяги вилученої екс-співробітником інформації. «Ми не применшуємо цього», – повідомив CNN на умовах анонімності один з американських урядовців. «Однак те, що у вас є нариси, не означає, що ви маєте всю книгу-керівництво повністю», – додав він.

Раніше в липні журналіст британської Guardian Гленн Грінвальд (Glenn Greenwald) розповів агентству Associated Press, що Сноуден зберіг копії документів, в яких детально описуються схеми роботи американських спецслужб.

За оцінками АНБ, Сноуден скористався тим, що чимало масивів даних були зосереджені в одній частині інформаційної системи агентства. «Він отримав інформацію, яка була настільки централізованою, що нею можна було просто обмінюватися», – відзначив співрозмовник CNN. Він також зауважив, що подібна ситуація нагадує справу рядового Бредлі Меннінга (Bradley Manning), який став інформатором WikiLeaks.

Екс-працівник АНБ і ЦРУ Едвард Сноуден у червні передав журналістам інформацію про американську систему стеження за користувачами інтернету та стільникового зв’язку PRISM. Американський паспорт Сноудена анульовано, з 23 червня інформатор перебуває в транзитній зоні російського аеропорту «Шереметьево».

У зв’язку з цією ситуацію керівництво АНБ нещодавно ухвалило рішення зробити систему доступу до секретних документів більш складною. Так, зокрема, співробітники відомства зможуть працювати над таким документом лише вдвох. Це, як вважається, дозволить покращити систему нагляду за діяльністю працівників АНБ. Також планується вдосконалити алгоритми шифрування секретних документів і ввести більш суворі правила стосовно отримання дозволу на їхнє копіювання. Доступ до секретних документів будуть мати лише аналітики АНБ, інші співробітники працюватимуть з ними в зашифрованому вигляді.

Журналісти німецького Spiegel з’ясували, що одну з програм АНБ, XKeyScore, використовувала німецька розвідка. До цього, наприкінці червня Spiegel вже публікував матеріал, який базувався на оприлюдненні змісту секретних документів спецслужб. Відповідно до класифікації АНБ, Німеччина за інтенсивністю кібершпигунства з боку США потрапляла до групи «партнерів третього класу» разом з Китаєм, Іраком і Саудівською Аравією. «Партнерами другого класу» є Канада, Австралія, Нова Зеландія і Великобританія, котрі виключені з переліку об’єктів шпигунських атак.