Адвокат Анатолій Кучерена повідомив, що Сноуден залишив аеропорт на звичайному таксі без супроводу. «Я його проводив, він виїхав у безпечне місце», – додав юрист. Кучерена також повідомив, що Сноуден отримав тимчасовий притулок в РФ на рік.

Про отримання інформатором притулку повідомила у своєму Twitter і редакція проекту WikiLeaks. В мікроблозі також відзначається, що Сноуден залишив аеропорт в компанії представника WikiLeaks Сари Харрісон (Sarah Harrison).

Тепер Сноуден повинен стати на міграційний облік в ФМС, через рік він може просити про подовження наданого статусу. Інформатор може обрати собі місце проживання, але не може залишати територію країни. За словами Анатолія Кучерени, де саме буде жити Сноуден афішувати не планується.

Між тим, засновник ВКонтакте Павло Дуров запросив Сноудена «поповнити зіркову команду програмістів ВКонтакте». Про це він написав на своїй сторінці в соціальній мережі. «Зрештою, немає більш популярної європейської інтернет-компанії, аніж ВКонтакте. Думаю, Едварду може бути цікаво займатися захистом особистих даних мільйонів наших користувачів», – відзначив Дуров.

31 липня газета Guardian публікувала уривок переданої Сноуденом внутрішньої презентації програми стеження XKeyscore. «Чому ми зацікавлені в HTTP? Тому, що HTTP використовується майже для всього, що робить в інтернеті звичайний користувач». Видання CNet опублікувало статтю про те, що влада США вимагає від найбільших інтернет-компаній розкрити паролі своїх користувачів. Представники Google, Microsoft і Yahoo! відмовилися коментувати, чи отримували вони такі запити, проте заявили, що не будуть надавати паролі держструктурам.

Як повідомляє Reuters, 26 липня липня генеральний прокурор США Ерік Холдер (Eric Holder) заявив, що в Сполучених Штатах Сноудену не загрожують тортури чи смертна кара. Разом з цим, пише The Washington Post, сенатором-республіканецем Ліндсі Грем (Lindsey Graham) було внесено на розгляд парламенту законопроект, яким вводяться санкції проти держав, котрі протидіють екстрадиції Сноудена до США.

Після цього, 31 липня, продовжує Reuters, Апарат директора національної розвідки США з метою «підвищення прозорості» оприлюднив три розсекречені документи стосовно програми стеження PRISM. Втім, деякі аналітики сумнівалися в цінності подібних зізнань, передбачаючи, що документи могли бути заздалегідь відредагованими.

Екс-працівник АНБ і ЦРУ Едвард Сноуден у червні передав журналістам інформацію про американську систему стеження за користувачами інтернету та стільникового зв’язку PRISM.  З опису PRISM випливало, що система отримує доступ до даних користувачів впливових американських компаній Microsoft, Yahoo!, Google, Facebook, PalTalk, AOL, Skype, YouTube i Apple, а також збирає дані про дзвінки користувачів стільникового оператора Verizon.

Журналісти німецького Spiegel з’ясували, що XKeyscore, одну з програм АНБ, використовувала німецька розвідка, а газета Le Monde розповіла про французький аналог PRISM. Ангела Меркель та її міністри стверджували, що дізналися про глобальну американську програму стеження від ЗМІ.

Наприкінці червня Spiegel також публікував матеріал, який базувався на оприлюдненні змісту секретних документів спецслужб. Відповідно до класифікації АНБ, Німеччина за інтенсивністю кібершпигунства з боку США потрапляла до групи «партнерів третього класу» разом з Китаєм, Іраком і Саудівською Аравією. «Партнерами другого класу» є Канада, Австралія, Нова Зеландія і Великобританія, котрі виключені з переліку об’єктів шпигунських атак.

Американський паспорт Сноудена було анульовано, з 23 червня інформатор перебував в транзитній зоні російського аеропорту «Шереметьево». Сноуден звертався з проханням про політичний притулок до урядів мінімум 21 країни, однак більшість з них відповіли йому відмовою. Надати притулок інформатору погоджувалася Венесуела, але вилетіти туди, не маючи проїзних документів, для Сноудена було  проблематично. 24 липня через бюрократичні процедури інформатор не зміг залишити транзитну зону «Шереметьево».

Журналіст британської Guardian Гленн Грінвальд (Glenn Greenwald) розповів агентству Associated Press, що Сноуден зберіг копії документів, в яких детально описуються схеми роботи американських спецслужб.

Через систему стеження позов проти АНБ подавали 19 правозахисних організацій, включно з Greenpeace і Human Rights Watch. Організації звинуватили відомство у тому, що програма стеження американського уряду порушує права їхніх членів. Міжнародні організації також закликали політиків ЄС захистити європейців від шпигунських програм. Відповідну петицію оприлюднили представники Index on Censorship. Документ, крім Index on Censorship, підписали, зокрема, Article 19, Privacy International, Open Rights Group і Європейська федерація журналістів.

Разом з тим, як писала газета The New York Times, після випадку зі Сноуденом в АНБ вирішили зробити правила доступу до секретних документів більш жорсткими. Зокрема, співробітники відомства зможуть працювати над таким документом лише вдвох. Це, як вважається, дозволить покращити систему нагляду за діяльністю працівників АНБ. Також планується вдосконалити алгоритми шифрування секретних документів і ввести більш суворі правила стосовно отримання дозволу на їхнє копіювання. Доступ до секретних документів будуть мати лише аналітики АНБ, інші співробітники працюватимуть з ними в зашифрованому вигляді.

Білий дім вимагав від Росії пояснень з приводу статусу Сноудена, повідомляло агентство Reuters. Прес-секретар відомства Джей Карні (Jay Carney) заявив, що США наполягають на видачі інформатора. Представник Держдепартаменту США Джен Псакі (Jen Psaki), в свою чергу, заявляла, що США закликають російську владу не випускати Сноудена з «Шереметьево», повідомляло агентство РІА «Новости». «Звісно, будь-яка дія, котра дозволить Сноудену залишити аеропорт, дуже розчарує нас», – констатувала Псакі.

Також Білий дім виступив проти обмеження програми стеження Агентства національної безпеки. Про це повідомлялося в опублікованій 23 липня заяві адміністрації президента США. При цьому в заяві підкреслювалося, що президент підтримує суспільну дискусію про те, як можна поєднати захист від терористів зі збереженням приватності життя громадян. Відзначалося також, що керівництво США має намір і далі обговорювати цю тему з громадськістю і Конгресом.

Газета The Hill писала, що в середу, 24 липня, Палата представників Конгресу США відхилила законопроект, яким спецслужбам заборонялося б стежити за дзвінками і приватним листуванням. Проти ухвалення документа проголосували 217 політиків, за – 205. Якщо б законопроект, ініційований республіканцем Джастіном Емешем (Justin Amash), ухвалили в Палаті представників і Сенаті, а після цього його підписав би президент, стеження американських спецслужб за телефонними дзвінками і листуванням стало б незаконним. Законопроект розкритикували представники Білого дому, експерти служб нацбезпеки і більшість республіканців. Підтримували законодавчу ініціативу в основному демократи.

Законність збору конфіденційної інформації про громадян Агентством національної безпеки США базується на ухваленому після терактів 11 вересня патріотичному акті The USA Patriot Act. Керівництво спецслужб наполягає на тому, що стеження за телефонними дзвінками і листуванням є необхідним інструментом боротьби з тероризмом.

На початку історії з PRISM директор національної розвідки США Джеймс Клеппер (James Clapper) пояснював, що американські спецслужби збирають через інтернет-компанії інформацію про користувачів, котрі не є громадянами США і мешкають за межами Сполучених Штатів.

Після того, як стало зрозуміло, що PRISM-ситуація буде резонансною, Mozilla у партнерстві з низкою інших компаній і правозахисних організації запустила кампанію Stop Watching Us, направлену проти відстеження владою дій інтернет-користувачів. Дбаючи про власний імідж, дані щодо запитів від спецслужб, попередньо узгодивши можливість подібної публікації з урядом, оприлюднили Microsoft і Facebook, згодом це ж зробила компанія Apple. 

Німецьки правозахисники удостоїли Сноудена премії Whistleblower. Символічна церемонія нагородження відбулася 24 липня в Берліні, повідомляло видання Deutsche Welle. Премія заснована в 1999 році і присуджується кожні два роки особам, котрі «в суспільних інтересах розкривають серйозні порушення і небезпечні для людини, суспільства, демократії, миру і навколишнього середовища, явища». Засновниками премії є Об’єднання німецьких вчених (Vereinigung Deutscher Wissenschaftler), Організація адвокатів проти ядерної зброї (IALANA), а також Transparency International.