Ініціаторами позову стали правники юридичного комітету організації. Вони водночас є його захисниками, хоч і не мають до нього доступу.

Крім президента Еритреї, у списку обвинувачених фігурують його радник, а також міністри юстиції, оборони, закордонних справ.

«Це не символічний жест. Ми вважаємо, що існують правові підстави для судового переслідування названих нами осіб», - заявив один з адвокатів Персі Бретт (Percy Bratt).

Правохазахисні організації зібрали чимало доказів їхньої вини. Крім того, нині у Швеції, згідно з останніми даними, живуть близько 13 тисяч еритрейців, які можуть дати свідчення про становище з правами людини в країні, з якої вони втекли.

Подання позову стало можливим завдяки тому, що з 1 липня у Швеції набув чинності універсальний закон про можливість проведення судових процесів за злочини проти людяності, вчинені будь-де і ким завгодно у світі.

Справу про свавільне ув’язнення без винесення вироку Давіда Ісаака вже розглядала Африканська комісія з прав людини і народів. Однак це не привело до позитивного зрушення.

Рада з прав людини ООН домагалася створення спеціальної комісії для розслідування порушень прав людини в Еритреї. Але з 2012 року диктаторський режим Афеверкі забороняє доступ до країни її спеціальному доповідачу.

«Демократичні держави Заходу повинні порушити мовчання щодо Еритреї», - заявила завідувач африканським бюро RSF Клеа Кан-Скрібер (Cléa Kahn-Sriber).

Речниця організації назвала «нестерпною» позицію еритрейської влади, представник якої нещодавно знову стверджував в ООН, нібито в його країні не відбуваються свавільні арешти й нікого не кидають за ґрати через критику уряду.

Вона висловила сподівання, що влада Швеції затримає винуватців репресій і зможе притягнути їх до правосуддя за скоєні злочини.

Amnesty International вважає Давіта Ісаака в’язнем сумління.

Журналіста удостоєно «Золотим пером свободи» (Golden Pen of Press Freedom) WAN-IFRA, премією імені Анни Політковської, нагородою Шведського національного клубу преси імені німецького письменника та журналіста Курта Тухольського, премією шведського ПЕН-клубу. У травні 2014 року «Репортери без кордонів» назвали Давіта Ісаака «Героєм за свободу інформації».

Народжений у Африці, 1987 року він приїхав до Швеції, де отримав шведське громадянство. Після того, як Еритрея стала незалежною, повернувся на батьківщину. Працював репортером у першому незалежному виданні Setit і став його співвласнком.

У вересні 2001 року Давіта Ісаака арештували разом з багатьма опозиційними політиками й незалежними журналістами, видання яких влада закрила.

Відтоді його тримають в ув’язненні без судового вироку та офіційного пред’явлення звинувачень. Він не має доступу ні до рідних, ані до адвокатів, ані до  представників міжнародного Червоного Хреста. Востаннє Давіта бачили у січні 2010 року.

У своїх тюремних поневіряннях він не одинокий. За даними «Репортерів» нині у тюрмах однієї з найбільш ізольованих у світі країн перебувають 28 медійників. Разом із Давітом були арештовані 11 журналістів. Семеро з них не витримали тюремних тортур. Поширювалися чутки, що й він помер.

За Індексом свободи преси «Репортерів без кордонів» Еритрея сьомий рік поспіль посідає останнє місце у світі.