Після того як Guardian в червні опублікувала серію матеріалів на основі переданих Сноуденом даних, з редакцією зв’язався представник британської влади, пише Алан Расбріджер (Alan Rusbridger). Урядовець, імені якого редактор не називає, заявив: «Ви свої веселощі отримали. Тепер ми хочемо повернути матеріали».

На це прохання Расбріджер очікувано відповів відмовою, після чого редакцію Guardian в Лондоні відвідали дві співробітники британського Центру урядового зв’язку, і знищили жорсткі диски двох комп’ютерів, на яких зберігалися передані Сноуденом документи.

Після цього урядові структури більше не відвідували офіс газети. Однак Расбріджер іронічно зауважує, що, обмежившись знищенням жорстких дисків, уряд не врахував можливостей цифрової епохи, і тепер Guardian продовжує роботу з наданими інформатором документами, але тепер робить це з-поза меж Великобританії.

Приводом для публікації колонки Расбріджера стало затримання в лондонському аеропорту Heathrow Девіда Міранди (David Miranda), партнера журналіста Guardian Гленна Грінвальда (Glenn Greenwald), автора написаних на основі даних Сноудена статей. Девід Міранда живе разом з Грінвальдом, тому поліція припустила, що йому відомо місцезнаходження копій даних. Партнера Гленна Грінвальда тримали під вартою дев’ять годин, після допиту його відпустили, вилучивши всі цифрові носії інформації: телефон, ноутбук, фотокамера, карти пам’яті, DVD-диски і навіть ігрові консолі. Про затримання Міранди Guardian повідомила 18 серпня, а 19 серпня США заявили про свою непричетність до цієї ситуації, підкресливши, що це було рішенням уряду Великобританії.

Сам Едвард Сноуден, екс-співробітник АНБ і ЦРУ, котрий в червні передав журналістам інформацію про американську систему стеження за користувачами інтернету та стільникового зв’язку PRISM (з опису PRISM випливало, що система отримує доступ до даних користувачів впливових американських компаній Microsoft, Yahoo!, Google, Facebook, PalTalk, AOL, Skype, YouTube i Apple, а також збирає дані про дзвінки користувачів стільникового оператора Verizon), на початку серпня залишив російський аеропорт «Шереметьево», отримавши тимчасовий притулок в Росії на рік. В транзитній зоні «Шереметьево» Сноуден жив з 23 червня, оскільки влада США анулювала його американський паспорт, і інформатор не міг залишити країну.

Перебуваючи в «Шереметьево», Сноуден 12 липня провів прес-конференцію, а для зв’язку із запрошеними на неї правозахисниками та адвокатами використовував електронну адресу edsnowden@lavabit.com. 8 серпня власник пошти Lavabit Лейдар Левісон (Ladar Levison) оголосив про, принаймні, тимчасове закриття свого сервісу.

Левісон відзначив, що не може надати більш детальну інформацію стосовно закриття проекту. Також засновник Lavabit повідомив про намір подати судовий позов у цій справі. Якщо суд підтримає Lavabit, роботу поштового сервісу буде відновлено. Американські ЗМІ припускали, що закриття Lavabit може бути пов’язане з бажанням спецслужб країни отримати доступ до електронної пошти Сноудена, поштовим метаданим, паролям та ключам шифрування – і небажанням Левісона ці дані надавати. Невдовзі Левісон повідомив каналу Russia Today про те, що сервісу Lavabit вдалося зібрати більше $100 тис. на майбутні судові суперечки з владою США.

Збирати кошти почали і в Росії – сенатор від «Единой России» Руслан Гаттаров повідомив про відкриття банківського рахунку для Едварда Сноудена, пишуть «Известия». За даними газети, невдовзі відбудеться і запуск сайту Helpsnowden.ru.

АНБ, в свою чергу, випустило 9 серпня звіт, в якому вказується, що у своїй розвідувальній діяльності агентство «торкається» тільки 1,6% денного інтернет-трафіку (що мається на увазі під словом «торкається», відомство не уточнює), але для звітів відбирається тільки 0,025%. Також американські спецслужби вирішили відмовитися від послуг більшості системних адміністраторів, пише 8 серпня The Huffington Post, тепер їхню роботу будуть виконувати комп’ютери.

Агентство Reuters з посиланням на власні джерела розповіло 15 серпня про те, що Сноуден почав збирати інформацію про розвідувальні програми ще в квітні 2012-го, до своєї роботи в ЦРУ і АНБ. Тоді інформатор працював в корпорації Dell, куди влаштувався в 2009-му. При цьому його робота в Dell була пов’язана з програмою АНБ із збору даних, котрі передавалися через оптоволоконні кабелі, в тому числі і трансокеанські.

Після оголошення рішення Росії надати Сноудену тимчасовий притулок у відносинах США-Росія спостерігається помітна напруга. Так, стало відомо про відмову Барака Обами проводити заплановану на вересень двосторонню зустріч з Володимиром Путіним. Американський президент заявив 7 серпня, що братиме участь в саміті G20 в Петербурзі, проте не буде проводити зустріч з Путіним, і не відвідає Москву, повідомляє агентство РІА «Новости». Росія розраховує, в свою чергу, сподівається, що США все ж таки повернуться до розгляду питання про зустріч Обами з Путіним. Помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що Москва готова до діалогу зі США в усіх напрямках.

Між тим, батько Едварда Сноудена Лон Сноуден (Lon Snowden) разом з адвокатом Брюсом Фейном (Bruce Fein) отримали російську візу, інформує 11 серпня Associated Press. Сноуден-старший і Фейн відзначили, що не мали можливості поспілкуватися зі Сноуденом з того моменту як він залишив Сполучені Штати.

Паралельно з міждержавними діалогами стосовно приватності і захисту даних, Сноудену присвячують і тролінг-акції. Так, наприклад, пекінська компанія-розробник автомобільних технологій Hong Yuan Lan Xiang (HYLX) подала заявку на реєстрацію бренду «Сноуден», пише 16 серпня газета South China Morning Post. А верхня палата Сенату США прославилася тим, що з її комп’ютера відредагували статтю про Сноудена у Wikipedia, замінивши у ній висловлювання «американський дисидент» на «американський зрадник».