Тамер Абдель Рауф (Tamer Abdel Raouf) загинув поблизу військового контрольно-пропускного пункту внаслідок поранення в голову. Колегу Рауфа, журналіста державної газети Al Gomhuria Хамеда аль-Барбарі (Hamed al-Barbari), котрий їхав з ним в одному автомобілі, також було поранено. В місцевій лікарні аль-Барбарі зробили операцію, його стан оцінюється як відносно стабільний.

Представники Спілки журналістів Єгипту, цитуючи аль-Барбарі, розповіли, що, наблизившись до контролько-пропускного пункту, репортери вирішили їхати іншим шляхом, і почати розвертати машину. В цей час військові почали обстрілювати автомобіль. За версією військових, відзначають «Репортери без кордонів», вогонь було відкрито після того, як журналісти на великій швидкості проїхали повз КПП, ігноруючи попереджувальні постріли.

«Репортери без кордонів» закликали єгипетську владу провести неупереджене розслідування і з’ясувати обставини загибелі Тамера Абдель Рауфа. Загалом, відзначає медіаорганізація, смерть журналіста можна розцінювати як наслідок запровадження в країні надзвичайного стану після заворушень минулої середи, 14 серпня. За даними газети The New York Times, станом на четвер, 15 серпня, кількість вбитих під час єгипетських заворушень складала 638 осіб, поранених – більше 4 тис.

В Каїрі під час висвітлення розгону силами безпеки таборів ісламістських протестувальників було вбито оператора каналу Sky News Міка Діна (Mick Deane). Тоді ж загинула Хабіба Ахмед Абд Елазіз (Habiba Ahmed Abd Elaziz), репортер газети XPress, котра базується в ОАЕ. Серед загиблих також – репортер урядової газети Al Akhbar Ахмед Абдель Гавад (Ahmed Abdel Gawad) і фотокореспондент проісламістської мережі видань Rassd Мосаб Ель-Шамі (Mosab El-Shami).

Впливова єгипетська газета Al Ahram заснована в 1875 році. Крім арабської версії, видання має англомовну версію Al-Ahram Weekly і версію французькою Al-Ahram Hebdo. З газетою спрівпрацюють авторитетні єгипетські письменники і громадські діячі, зокрема, колумністом видання був лауреат Нобелівської премії з літератури 1988 року Нагіб Махфуз (Naguib Mahfouz).