«Майже три роки діє закон «Про доступ до публічної інформації», але й надалі продовжується невиконання його норм чиновниками. За результатами моніторингу прозорості органів влади та місцевого самоврядування, який вже три роки здійснює Центр політичних студій та аналітики, третина міських рад невеликих міст та п’ята частина райдержадміністрацій ігнорують запити від громадян або надсилають неповні відповіді. Більше того, існує чітка тенденція – чим менше місто, в якому розташований орган влади, тим більше шансів, що відповідь не буде надана», – підкреслив директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран.

«Крупну рибу» упіймати на гачок закону про доступ до публічної інформації» в Україні неможливо. Великі держпідприємства на зразок «Нафтогазу» та «Укравтодору» надсилають відписки у відповідь на інформаційні запити. Така ж практика і зі сторони служб найвищих посадовців та народних депутатів. Водночас, нижча і середня ланка посадовців відповідає на запити змістовно, чим допомагає швидко отримувати інформацію і часто розв’язувати проблеми героїв журналістських матеріалів», – відзначила журналіст Наталя Соколенко.

Денив Іванеско, керівник Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації президента України, в свою чергу, наголосив на тому, що відповіді на інформаційні запити в рамках закону «Про доступ до публічної інформації» є «чи не найбільш швидкою послугою, котру надає держава Україна». «Відповідь на кожен другий запит надається через електронну пошту, а 93% запитувачів отримують відповіді за 5 днів», – додав Іванеско.

Юрист Інституту Медіа Права Тетяна Олексіюк пояснила, що зараз, щоб отримати суспільно важливу інформацію, часто потрібно звертатися до суду. Але досвід проведених судових справ, зауважує Олексіюк, демонструє – досягнути успіху реалістично.

На прес-конференії також було представлено результати рейтингу дотримання закону «Про доступ до публічної інформації» українськими місцевими органами влади. Рейтинг було укладено експертами Центру політичних студій та аналітики на основі моніторингу звернень і відповідей в 2012-2013 роках.

Крім цього, експерти Центру політичних студій та аналітики визначили перелік найбільш «закритих» тем. З найбільшим небажанням українські урядовці відповідають на питання стосовно забезпечення органами місцевої влади мовних прав громадян України, державних закупівель, оздоровлення дітей, декларування прибутків держслужбовців, а також фінансування медичної галузі – зокрема, кількості грошей, витрачених на закупівлю ліків для хворих на ВІЛ/СНІД, гепатити та онкологічних хворих.