Парламент Кенії ухвалив відверто спрямовані проти преси законопроекти – Кенійський біль про поправку у сфері інформації та комунікацій (KICA) і  Біль про медійну раду (Media Council Act), повідомив Комітет захисту журналістів.

Медійна рада Кенії (Media Council of Kenya) накладатиме  на журналістів штрафи до 500 тис. кенійських шилінгів ($5500), а на медіакомпанії - до 20 млн. шилінгів ($230 тис.), якщо їх визнають винними у порушенні кодексу поведінки, який  розроблять  законодавці.

Як повідомляв MediaSapiens, президент Ухуру Кеніата (Uhuru Kenyatta) раніше відмовився підписати ухвалений парламентом Біль про поправку у сфері інформації та комунікацій на тій підставі, що він суперечить конституційному захисту свободи преси.

Однак у кінцевому підсумку виявилося, що остаточний варіант закону мало чим відрізняється від попереднього. У новій версії, затвердженій зі змінами,   рекомендованими очільником держави, не враховано істотних  пропозицій журналістської спільноти. Так само як і поправок, узгоджених між парламентським Комітетом  з енергетики, комунікацій та інформації (Parliamentary Committee on Energy, Communication, and Information), Кенійською гільдією редакторів (Kenya Editors' Guild) і Кенійською асоціацією кореспондентів (Kenya Correspondents Association).  Попередньо досягнутий компроміс усував можливість обкладати пресу непомірними штрафами. Він надав також  законодавче право Медійній раді, як і досі, займатися саморегулюванням у той час  як контрольоване державою Міністерство комунікацій  Кенії вирішувало б винятково  питання інфраструктури зокрема розподілу частот мовлення. Щоб ухвалити  пропоновані поправки, парламенту не вистачило більшості у дві третини голосів.

Безпосереднім поштовхом для  невдоволення депутатів парламенту незалежними  ЗМІ стало висвітлення гучного теракту  у столичному комерційному центрі  Westgate. Друкована преса й телебачення  звинуватили у причетності до проявів мародерства   армію й поліцію. Парламентарії охоче  підтримали керівництво силових структур, яке висловлювало  публічне обурення, вважаючи себе зганьбленим.

«Нові медіазакони змусять репортерів та новинні організації вдаватися до самоцензури, щоб вижити. Це – серйозний  удар по журналістиці розслідувань у  Кенії, - вважає представник КЗЖ у Східній Африці Том Роудз (Tom Rhodes). – Вони створюють також  небезпечний прецедент для інших країн регіону, які орієнтуються на традиційного лідера у цій сфері – Кенію».

Аналітики відзначають, що ухвалення нового антимедійного законодавства стало помстою за незалежну позицію ЗМІ. У січні 2013 року на останньому засіданні напередодні загальних виборів у країні, що також відбувалося серед ночі, парламент ухвалив біль про «золоте прощальне рукостискання законодавців». У країні, де робітник заробляє в середньому $5 на день, вони проголосували за пенсійний  бонус для себе у $107 тис. плюс низку пільг – пожиттєву озброєну охорону, дипломатичні паспорти,  гарантований доступ до VIP кімнат відпочинку в аеропортах і державний похорон.

Увагу New York Times до того, що саме рішуче налаштовані незалежні медіа очолили тоді всенародний рух протесту, привернув Майкл Меєр (Michael Meyer), декан школи медіа і комунікацій університету ім. Ага  Хана у Найробі (Aga Khan University). Це  спонукало тодішнього президента Мваї Кібакі (Mwai Kibaki) накласти вето на закон як «неприйнятний з фінансових міркувань та антиконституційний».

«Парламент проштампував закон, що  дасть зворотній хід успіхам, досягнутим  у сфері свободи слова та незалежності ЗМІ від втручання держави», - говориться у спільній заяві Кенійської гільдії редакторів, Кенійської асоціації кореспондентів та Кенійської спілки журналістів (the Kenya Union of Journalists).

Заступник директора гільдії  редакторів Дейвід Огіто (David Ohito) повідомив КЗЖ, що організація оскаржить конституційність ухвалених   медіазаконів у  вищому суді та розпочне  нові акції протесту. 

Під час їхнього обговорення в парламенті репортери  вже влаштовували мирні демонстрації  по всій країні. На воротах парламенту висіло  гасло:  «Містере президенте, ви заткнули нам рота!»  (Mr. President, you gagged us!). Навіть Mediamax, власником якої є голова держави, розіслало електронною поштою повідомлення своїм співробітникам взяти участь у демонстраціях. А Standard Media Group, до якої входить незалежна щоденна газета Standard і телемережа KTN, забезпечила своїх працівників транспортом і футболками.