Україна посіла в цьому рейтингу 102-е місце, піднявшись на п’ять сходинок порівняно з показниками 2015 року.

«Від часу революції 2014 року українська влада ухвалила ряд реформ, у тому числі щодо прозорості структури власності засобів масової інформації…, але ще потрібно послабити жорсткий контроль олігархів на ЗМІ і заохотити редакційну незалежність», – цитує RSF RFE/RL.

«Інформаційна війна з Росією, як і раніше є джерелом занепокоєння. У 2016 році влада знову виявилися безсилою, щоб захистити ЗМІ від атак, таких, як убивство журналіста Павла Шеремета, публікація персональних даних тисяч журналістів, звинувачених у «зраді», і підпал штаб-квартири телеканалу «Інтер». У беззаконних районах на сході, контрольованих сепаратистами, досі немає критично налаштованих журналістів та іноземних спостерігачів», – ідеться в звіті.

Також «Репортери без кордонів» заявляють, що свобода засобів інформації все частіше перебуває під загрозою не лише в країнах із авторитарними режимами, а й у країнах, які вважаються моделями демократії. За даними дослідників, число країн, де ситуація для ЗМІ вважається «доброю» або «досить доброю», зменшилося лише за рік, і так загальновизнані демократії не є винятком у цьому тренді. «Демократії, які традиційно розглядають свободу засобів інформації як одну з фундаментальних основ, мають продовжувати бути моделлю для решти світу, а не навпаки», – наголосив генеральний секретар оранізації Крістоф Делоер.

Росія в рейтингу «Репортерів без кордонів» залишилася на 148-й позицій, США втратили дві позиції і стали 43-ми. Серед країн із найбільшою несвободою для роботи ЗМІ дослідники вказали Китай – 176-та позиція зі 180. Найбільш вільними «Репортери без кордонів» вважають скандинавські країни – Норвегію, Швецію та Фінляндію.

Минулого року Україна посіла 107 місце серед 180 країн у щорічному Всесвітньому індексі свободи слова міжнародної організації «Репортери без кордонів». 

Нагадуємо, що до списку «ворогів свободи преси», складеного організацією «Репортери без кордонів» (RSF) наприкінці минулого року, увійшли 35 глав держав та урядів, а також екстремістські та злочинні угруповання. Серед новачків ганебного рейтингу - президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі та лідер хунти Таїланду Прают Чан-Оча. Також до цьогорічного рейтингу потрапили президент Бурунді П'єр Нкурунзіза, король Саудівської Аравії Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд та президент Венесуели Ніколас Мадуро, а також повстанці-хусити в Ємені, терористичне угруповання ISIS та члени банди «Ансарулла Бангла» у Бангладеш.