Речник збройних сил ДРК у провінції Північне Ківу полковник Олів'є Амулі (Olivier Amuli) публічно суворо погрожував кореспонденту Voice of America Остеру Малівіку (Austere Malivika) та кореспонденту  Reuters Кені Катомбу (Keny Katombe). Він звинуватив їх у спробах  "сунути носа в досьє", зокрема, повідомляти про військові операції збройних сил ДРК (FARDC) проти угандійських заколотників. Інакше, заявив він, на них чекає доля репортерів, ув'язнених та вбитих в інших  африканських країнах.  

Ці публічні заяви почали лунати після декількох його телефонних погроз журналістам. Вони, зокрема, стосувалися кадрів, знятих за декілька хвилин після того, як на колону під командою полковника Ндали було вчинено напад із засідки. Військове командування вимагало заборонити розповсюдження цих матеріалів.

Речник військового округу в інтерв’ю RSF заперечував будь-які погрози репортерам і запевняв, що з ними підтримується "добре  партнерство".

Незалежним журналістам Agence France Presse Алену  Вандімої (Alain Wandimoyi) та Альберу Камбалі (Albert Kambale) погрожували агенти Національного розвідувального управління (ANR).

Натомість місцева влада під тиском військових встановлює табу. Губернатор Північного Ківу Жюльєн Палуку Кахонгія (Julien Paluku Kahongya) звернувся на прес-конференції до журналістів регіону з  цензурним «проханням» – не згадувати про вбивство полковника Ндали. Він вмотивовував свій заклик тим, що «поширення новин на цю тему перешкоджало розслідуванню».

"Цензура інформації про цей злочин лише привертає більшу увагу до  силових ігор, що  загрожують розслідуванню", – вважають Репортери без кордонів.

Обставини убивства командира батальйону швидкого реагування полковника Мамаду Ндали, який потрапив у засідку, влаштовану заколотниками, досі не з'ясовані. Він був дуже популярним серед журналістів завдяки відкритості й доступності. Посмертно Ндала був  підвищений у званні до генерала.

На території Демократичної Республіки Конго точаться бойові дії між заколотниками так званих Союзних демократичних сил-Національної армії за визволення Уганди та регулярною армією ДРК, що спирається на підтримку бригади швидкого реагування сил ООН і південноафриканських військово-повітряних сил. До незаконних  збройних терористичних формувань входять переважно ісламісти. Вони покинули Уганду і коять злочини у Демократичній Республіці Конго. Це призвело, зокрема, до виникнення проблеми біженців у прикордонній зоні, число яких досягає 150 тис.