Журі обрало цей знімок серед робіт 82 фоторепортерів з 27 країн світу.

«Знімок року віддзеркалює сирійську війну в образі пораненої і серйозно травмованої дівчинки. Погляд на дитяче обличчя спонукає міжнародну спільноту посилити дипломатичні та гуманітарні зусилля, щоб запобігти втраті цілого покоління дітей», – каже перша леді Німеччини, дружина президента ФРН Йоахіма Гаука, патронеса німецького відділення ЮНІСЕФ, журналістка Данієла Шадт (Daniela Schadt). 

Шведський журналіст, батько трьох дітей, неодноразово бував у сирійському місті Алеппо під час громадянської війни. Спустошення, незбагненне горе та людський відчай глибоко вразили його. В цьому місті із жовтня 2012 року Хаммерстрьом знімав серію фото.\

За даними ЮНІСЕФ близько половини сирійських дітей зазнають серйозної загрози, а 3 мільйони не мають змоги навчатися у школах.

В інтерв’ю кореспонденту SPIEGELONLINE Хаммерстрьом розповів, що на знімку зображено 11-річну Даню (Dania). Вона гралася з дітьми, коли осколки гранати влучили їй в обличчя. Старший брат доправив її разом з молодшими сестричками до лікарні. На знімку видно його руки.

Фоторепортер перебував у медичному закладі впродовж доби, знімаючи   жертви війни, передусім дітей. За цей короткий час через руки лікарів  пройшли 350 постраждалих. За словами Хаммерстрьом, він бачив багато крові. У лікарні лежали поранені без рук і ніг.

«Фотографи, які працюють у кризових країнах, ненавидять війну, – коментує подібні знімки Spiegelonline. – Цинічно поводяться не репортери, що надають слово людям, які страждають і вмирають та показують їхні обличчя, а ті, хто звик до їхніх страждань».

Відповідаючи на запитання, як вплинула на сирійських дітей війна, фоторепортер сказав: «Вони відчувають страх і тільки здається, що не відчувають  турботи. Та навіть біля лікарні діти грають у футбол і у… війну. Гадаю, поводитися інакше вони не можуть».

Прикметно, що шведський фоторепортер відмовився відповідати на запитання про перебування у Сирії в ісламістському полоні.

Як повідомляв Media Sapiens, торік у листопаді його разом зі співвітчизником – незалежним журналістом Магнусом Фалкегедом (Magnus Falkehed) викрали поблизу ліванського кордону, коли вони поверталися з Сирії. Бранців було звільнено після півторамісячного полону, де вони зазнали знущань.

Шведська Wikipedia характеризує 44-річного Нікласа Хаммерстрьома як громадянина світу і професіонала високого класу. 1993 року у США він розпочав співпрацю з щоденною шведською газетою Aftonbladet. Жив у Нью-Йорку і впродовж майже п’яти років знімав події у США, Канаді та Південній Америці. В його об’єктив потрапити облога агентами ФБР  релігійної секти у Вейко, вибух в Оклахома-сіті, теракт у Світовому торговельному центрі. Чимало уваги він приділяв висвітленню спортивних змагань: чемпіонату світу з футболу 1994 року, Літніх Олімпійських ігор в Атланті та боям на рингу Майка Тайсона.

2002 року, після Зимової Олімпіади у Солт-Лейк-сіті, він повернувся до Швеції і долучився до родинного бізнесу. Але згодом продав компанію і з 2011 року знову став фоторепортером-фрілансером.

Ніклас Хаммерстрьом – лауреат численних національних і міжнародних  нагород. Серед них – «Журналіст року» Асоціації видавців шведських часописів (the Swedish Magazine Publishers Association, 2013 р.) та  Міжнародна гуманітарна фотографії ім. Луїса Валтуени (Luis Valtuená International Humanitarian Photography Award, 2014 р.)