Ганімат Захід – головний редактор азербайджанської опозиційної газети «Азадлыг» та автор передачі «Азербайджанський час», яка транслюється в онлайні. Через переслідування з боку владних органів Ганімат Захід змушений був емігрувати в 2011 році у Францію, разом із дружиною та дітьми. Журналістську діяльність він продовжив вести звідти.

Останнім часом  влада Азербайджану чинить тиск на його родичів, в тому числі на його 87-річну матір.  Як пише Ганімат Захід,  його матір, яка проживає у селищі Мейсарі Шемахинського району, провідували друзі та родичі журналіста. Пізніше проти цих друзів почались розслідування. «Місцева влада не наважилась турбувати мою матір напряму, вони вирішили ізолювати її від суспільства: вони встановили реальні та віртуальні пости на в’їзді та виїзді із села Мейсарі»,  –  пише журналіст та додає: «Всі жителі села Мейсарі знають про те, що село взяли під контроль, через моїх друзів, які провідують матір».  

Як повідомляє Радіо Свобода, 20-го липня був затриманий племінник Ганімата Західа – Руфат Захід. 18 липня поліція затримала іншого племінника журналіста – Турала Західа. Йому висунули звинувачення за образу співробітника поліції і визначили міру покарання у 30 днів позбавлення волі.

Сам журналіст Ганімат Захід вважає, що тиск на його родину пов’заний із програмою «Азербайджанский час»: «Я не сумніваюсь, що весь тиск та арешти пов’язані виключно з програмою «Азербайджанский час». Іншої причини немає. Всі знають, що програма з кожним випуском стає все більше популярною. Передача призначена для того, щоб доносити правду до населення. І через це уряд вирішив натиснути на моїх родичів».

Портал «Кавказский узел» повідомляє, що раніше були заарештовані один із ведучих «Азербайджанського часу» Сеймур Хазі, а також брат іншого ведучого Мурад Аділов.

«Зараз уряд дійшов висновку, що треба знущатись із моїх родичів», - пише Ганімат та називає тиск на матір «брудною технологією». Ганімат зазначає, що зараз в Азербайджані більше ста політичних в’язнів, які були арештовані за сфабрикованими звинуваченнями.

В Україні проживає друг Ганімата Західа – журналіст Анвар Деркач. Він розповів MediaSapiens про те, як познайомився із азербайджанським журналістом та про обставини тиску на нього.

З Ганіматом Західом я познайомився в Баку 2005 року. Тоді в Азербайджані проходили парламентські вибори. Я приїхав висвітлювати саме останній день перед голосуванням, власне вибори і підрахунок голосів. Зорієнтуватися в мільйонному незнайомому місті допомогли колеги. І серед них – Ганімат. Тоді він мене вразив своїми знаннями у всіх царинах, як і годиться керівникові суспільно-політичного видання. Довкола вирували пристрасті – багато азербайджанців ще пам’ятали перші роки незалежності і демократичні зміни в країні, а тому прагнули повернути батьківщину на рейки демократії. Алієв-молодший успадкував владу від батька і прагнув легітимізувати її через вибори. Фальсифікації були вражаючими навіть для українців, які пережили осінь 2004 року. Ганімат завжди був у вирі подій і зберігав абсолютний спокій. А ще пояснював реалії своєї країни колегам-іноземцям.

Його юність припала на радянські часи, коли опозиційно налаштованим до КПРС громадянам до журналістики шлях було закрито. Ганімат був змушений вступити на бібліотечну справу. І сьогодні за рівнем ерудиції він - справжня ходяча бібліотека. Його прізвище походить від слова «зухд» - «аскеза», і цілком відповідає способу життя. Невибагливість у побуті допомогла Ганімату у в‘язниці, куди він потрапив за сфальсифікованим звинуваченням. А коли вийшов на волю, на нього чекало визнання міжнародної медіа-спільноти. «Репортери без кордонів» назвали його одним із ста «Героїв інформації». Це тільки додало азарту спецслужбам, які погрожували родині журналіста.

Він вирішив залишити батьківщину і отримав притулок у Франції. Старенька мама залишилася вдома. Я не знайомий з Хадіджею Алісахіб кизи, але знаю, що Ганімат – добрий син. У Франції він мешкає за дві години машиною від місця, де похована моя мама. І на прохання відвідати її могилу Ганімат погодився без найменшого вагання. Сьогодні всі думки Ганімата - про його маму, на яку напосілися спецслужби алієвського режиму. Моральна підтримка колег багато важить в такій ситуації. Адже зло боїться світла. Чим більше людей знатиме про тиск на 87-річну жінку через принциповість її сина, тим більше шансів, що їй дадуть спокій.