Історії цих п’яти ЗМІ опубліковані на сайті «Репортерів».

Al-Iraqiya: «побіжна» жертва війни в Іраку

Втративши з березня 2003 року по серпень 2010-го 14 журналістів, національна телемережа Al-Iraqiya заплатила за війну в Іраку найбільшу людську ціну.  

Ще троє її співробітників були убиті, виконуючи професійну роботу, після виведення з країни американських військ.

Ця телемережа належить Media Network Group, створеній адміністрацією США і переданій іракській стороні. Вона й досі вважається близькою до шиїтських партій, що нині при владі у Багдаді. Саме тому її співробітники, яких повстанці звинувачують у зрадництві, постійно перебувають на їхньому прицілі.

230 медійників загинули у період між початком вторгнення США в Ірак і виведенням звідти останніх американських військ.

Після Другої світової, війна в Іраку забрала життя найбільшої кількості журналістів.

Express News: під прицілом Талібану (Пакистан)

Телемережа Express News, що здобула широке визнання за професіоналізм та ліберальні погляди, потрапила у вир насильства. 6 її журналістів і співробітників були вбиті лише протягом 2014 року. Кількість погроз смертю та нападів на офіси й оселі її репортерів важко перелічити.

Відповідальність за скоєння більшості з них взяло на себе терористичне угруповання Tehreek-e-Taliban Pakistan (TTP), яке через критичне висвітлення його діяльності вважає Express News своїм ворогом.

Безкарність, що панує в одній з найбільш смертоносних у світі країн для журналістів, лише стимулює кампанію терору.

«Новая газета»: ціна незалежних розслідувань (Росія)

«Новая газета»,яку вважають вістрям незалежної розслідувальної журналістики у Росії, дорого платить за відсутність верховенства права в країні. З 2000 року були убиті щонайменше 5 її співробітників.

Деякі з них, як-от славетні Анна Політковська та Наталія Естемірова, невпинно документували порушення прав людини під час двох чеченських воєн. Ігор Домников і Юрій Щекочихін розслідували корупцію та організовану злочинність. Однак у більшості випадків вони не змогли виявити замовників злочинів.

RadioShabelle: журналістика в умовах безладу (Сомалі)

Найвідоміша сомалійська приватна станція Radio Shabelle – найбільш вразлива. З 2007 року загинуло щонайменше 10 її співробітників. Серед них – директори, котрих убивали одного за одним.

Станція є постійною мішенню ісламських бойовиків, які звинувачують радіостанцію у тому, що вона не підкоряється їм.

Radio Shabelle зазнає тиску і з боку уряду. У серпні 2014 року мовника тимчасово закрили.

Однак, незважаючи на погрози убивствами, ув’язнення, відтік з країни журналістів, радіостанція продовжує висвітлювати найгостріші теми.

2010 року «Репортери без кордонів» відзначили Radio Shabelle нагородою «За свободу преси». Тоді директор з міжнародних зв’язків Shabelle Media Network Алі Абді (AliAbdi)заявив:«Насне залякати. Ми сповнені рішучості й надалі вести боротьбу за незалежну інформацію і за повагу прав людини».

Радіотелевізійники у пастці «військового об’єкту» (Сербія)

Під час конфлікту у Косово, у ніч з 23 на 24 квітня 1999 року, авіація НАТО розбомбила будівлю Radiotélévision de Serbie (RTS) у Белграді. Під час нальоту загинули 16 співробітників телерадіостанції.

2002-го колишнього директора РТС Драголюба Мілановича (Dragoljub Milanovic) було засуджено до 9,5 року позбавлення волі за те, що він не евакуював медійників з будівлі. Натомість НАТО не надала жодної компенсації і ніколи не ставила під сумнів рішення про бомбардування. Альянс вважав будівлю РТС «законною військовою ціллю, оскільки звідти вели пропаганду».