Комітет захисту журналістів: у 2014-му найбільше ув'язнених репортерів у Китаї, убитих - у Сирії

Комітет захисту журналістів: у 2014-му найбільше ув'язнених репортерів у Китаї, убитих - у Сирії

13:22,
6 Січня 2015
4225

Комітет захисту журналістів: у 2014-му найбільше ув'язнених репортерів у Китаї, убитих - у Сирії

13:22,
6 Січня 2015
4225
Комітет захисту журналістів: у 2014-му найбільше ув'язнених репортерів у Китаї, убитих - у Сирії
Комітет захисту журналістів: у 2014-му найбільше ув'язнених репортерів у Китаї, убитих - у Сирії
У 2014 році через професійну діяльність було вбито 60 журналістів, 220 медійників перебувають у в’язницях. Доповіді CPJ про журналістів, які стали жертвами влади, терористичних угруповань та мафіозних структур, а також перелік країн, які виявилися найнебезпечнішими для преси.

Ув’язнені журналісти.Найгірший у світі тюремник журналістів — Китай

Третій рік поспіль понад 200 репортерів перебувають за ґратами через професійну  діяльність. Це — другий найгірший показник, відколи нью-йоркський Комітет захисту журналістів веде тюремний облік медійників. Він відображає глобальний сплеск авторитаризму. Антитирекорд встановлено в Пекіні. Такі головні висновки спеціальної доповіді КЗЖ за 2014 рік.

Комітет захисту журналістів виявив, що 2014 року по тюрмах світу ув'язнено 220 журналістів. Їхнє число зросло проти торішнього на 9%. Це другий показник, відколи КЗЖ почав проводити з 1990 року щорічні тюремні переписи журналістів. Він засвідчує відродження авторитарних урядів у таких країнах, як Китай, Ефіопія, М’янма (колишня Бірма) та Єгипет.

Через антидержавні звинувачення в Китаї та політику «дверей, що обертаються» в Ірані проти ув'язнених журналістів, блогерів, редакторів і фоторепортерів ці дві країни набули сумної слави найгірших тюремниць для репортерів. Незважаючи на те, що нові тамтешні лідери 2013 року прийшли до влади й мали змогу провести ліберальні реформи, на Пекін і  Тегеран припадає третина ув'язнених репортерів.

Китай здійснив різкий стрибок. У в'язницях нині там перебувають 44 журналіста порівняно з 32 торік. Це наслідок тиску, який Голова КНР Сі Цзіньпін чинив на медіа, юристів, дисидентів і представників академічних кіл, змушуючи їх суворо дотримуватися урядової лінії. Пекін не тільки позбавляв волі журналістів. Він запроваджував нові  обмежувальні правиластосовно того, які теми дозволено висвітлювати, та відмовлявся видавати візи міжнародним журналістам. Як і раніше, гостро сприймалося висвітлення проблем етнічних меншин. Майже половина тих, хто потрапив до в'язниць, — тибетці та уйгури. Серед них — представники академічних кіл, блогер Ільхам Тохта та семеро студентів, які вели сайт Uighurbiz. 29 журналістів кинули за ґрати за звинуваченням в антидержавній діяльності.

Адміністрація президента Ірану Хасана Рухані також здійснювала репресії проти медіа. Цього року влада в Тегерані тримала в тюрмах 30 репортерів порівняно з 35 2013-го та 45 2012-го років. Цього року в липні було звільнено лауреата Міжнародної нагороди КЗЖ за свободу преси (International Press Freedom Award) Сіамака Гадері. Однак того ж місяця іранська влада посадила до в’язниці кореспондентаWashington Post у Тегерані Джейсона Резаяна (Jason Rezaian). Уряд і досі не розкрив причин його арешту і в чому його звинувачують.

Список 10 країн — найгірших тюремниць журналістів замикають Еритрея, Ефіопія, В'єтнам, Сирія, Єгипет, М’янма, Азербайджан і Туреччина.

 

Туреччина, яка в 2012 й 2013 роках була найгіршою тюремницею в світі, звільнила цього року десятки журналістів. На момент перепису КЗЖ за ґратами перебували 7 репортерів. Однак у грудні арештували групу репортерів разом із телевізійними продюсерами, сценаристами та поліцейськими, звинувативши їх в антидержавній змові. Причиною арештів стала політична боротьба між президентом Туреччини, лідером партії влади Реджепом Тайіпом Ердоганом і рухом, очолюваним проповідником  Фетхуллахом Ґюленом, який перебуває у добровільному вигнанні у США. Серед затриманих був головний редактор пов’язаної з ним однієї з найбільших щоденних газет Zaman. (детальніше про становище ЗМІ у Туреччині в інтерв’юMediaSapiens з журналістом Юнусом Ердогду).

Еритрея, яка незмінно входить до числа найгірших тюремниць світу, цього року посіла третє місце. Влада позбавила волі 23 журналістів. Не висуваючи проти них жодного звинувачення, вона відмовилася розкрити дані місце їхнього перебування і стан здоров'я. 2014 року КЗЖ знову розслідував умови існування тих, кого давно ув'язнили в цій надзвичайно репресивній країні. Йому стало дещо відомо про деякі вилучені та нові справи. Однак до багатьох із них це не додало майже нічого нового.

Згідно з розслідуванням КЗЖ, в Ефіопіїдержава вчинила погром незалежних видань і блогерів. Число журналістів за ґратами цього року зросло більш ніж удвічі — до 17 порівняно з 7 торік. Це спонукало репортерів до вимушеного вигнання.

Вперше з 2011-го на момент тюремного перепису КЗЖ у Мянмі були зареєстровані ув’язнені репортери. Принаймні 10 із них кинули до тюрем за звинуваченням в антидержавній діяльності. У липні 5 журналістів новинного тижневикаUnityзасудили до 10-річних термінів позбавлення волі згідно з ухваленим 1923 року законом про державні таємниці (Official Secrets Act). Замість реформувати застаріле драконівське законодавство з питань безпеки уряд президента Тейна Сейна використовує його, щоб позбавляти волі журналістів.

Азербайджанська влада кинула цього року за ґрати 9 журналістів. На тлі погрому традиційних медій деякі активісти роблять спроби надати громадськості альтернативу державним ЗМІ. Вони вийшли на сайти соціальних мереж. Список, представлений КЗЖ, не включає прізвищ принаймні чотирьох активістів, ув’язнених за створення та ведення Facebook-груп, на яких вони та інші особи розміщували коментарі й новинні матеріали стосовно порушень прав людини та звинувачень у корупції.

У Єгипті число журналістів за ґратами зросло більш ніж удвічі. Нині їх щонайменше 12. Серед ув’язнених троє репортерів катарської мережі Al-Jazeera.

В американських країнах в останні роки тюремні ув'язнення журналістів ставали дедалі рідкіснішими. Одне з них було зафіксовано 2012-го, інше — 2013-го. Цього року в регіоні двоє таких медійників. На Кубі блогера засуджено до 5-річного позбавлення волі на знак помсти за критичні матеріали. В Мексиці незалежного журналіста й активіста боротьби за права майя було звинувачено в підбурюванні до заколоту.

КЗЖ відзначає й інші тенденції та подробиці, що з’ясувалися в ході дослідження:

• показник 220 журналістів, ув'язнених у світі 2014 року, — другий після 2012-го року, коли за ґратами за професійну роботу сиділи 232 репортери;

• 132 (60%) медійників покарано за звинуваченням в антидержавній і терористичній діяльності. Цей показник набагато вищий, ніж будь-які інші звинувачення, скажімо, в наклепі чи образі. Він приблизно відповідає частці антидержавних звинувачень у попередні роки;

• 45 (20%) журналістів перебувають в ув’язненні по всьому світу без розкриття будь-яких звинувачень.

• онлайн-журналісти становлять понад половину ув'язнених. Їх налічується 119. 83 працювали в друкованій пресі, 15 — на радіо, 14 — на телебаченні;

• близько третини — 67 журналістів-в'язнів — фрілансери. Це приблизно стільки ж, як і торік;

• число репортерів у тюрмах зросло в Азербайджані, Бангладеші, Бахрейні, Еритреї, Ефіопії, Єгипті Китаї, у Саудівській Аравії, Таїланді, Ізраїлі та на окупованих палестинських територіях;

• Білорусь, Камерун, Куба, Мексика, М’янма і Свазіленд, які торік не значилися в тюремному журналістському переписі, потрапили до цьогорічного.

Кількість ув’язнених журналістів по країнах виглядає так (тут інфогарфіка):

  • Алжир                                                                      1
  • Азербайджан                                                           9
  • Бахрейн                                                                    6
  • Бангладеш                                                                3
  • Білорусь                                                                    1
  • М’янма                                                                     10
  • Камерун                                                                   2
  • Китай                                                                       44
  • Куба                                                                          1
  • Демократична Республіка Конго                           1
  • Єгипет                                                                      12
  • Еритрея                                                                    23
  • Ефіопія                                                                      17
  • Гамбія                                                           1
  • Індія                                                                          1
  • Іран                                                                           30
  • Ізраїль та окуповані палестинські території          4
  • Кувейт                                                                      1
  • Киргизстан                                                              1
  • Македонія                                                                 1
  • Мексика                                                                    1
  • Марокко                                                                   1
  • Росія                                                                          1
  • Саудівська Аравія                                                    4
  • Свазеленд                                                                1
  • Сирія                                                                         12
  • Таїланд                                                                     2
  • Туреччина                                                                7
  • Узбекистан                                                               4
  • В’єтнам                                                                    16

КЗЖ визначає журналістів як тих, хто висвітлює новини чи коментує громадські справи в медіа — у друкованих ЗМІ, у фотографіях, на радіо, телебаченні та в інтернеті. До своїх щорічних тюремних переписів медіаорганізація включає тільки тих репортерів, які, за підтвердженими даними, перебувають за ґратами у зв’язку з професійною роботою. КЗЖ вважає, що журналісти не повинні зазнавати за це покарань. Комітет надіслав листи, висловлюючи серйозну стурбованість кожній країні, де є хоч один ув’язнений репортер. Минулого року завдяки його зусиллям було дострокового звільнено з тюрем по всьому світу принаймні 41 журналіста.

Список КЗЖ — це перелік іменрепортерів, які перебували за ґратами станом на 1 грудня 2014 року о 12.01 ранку. Він не включає багатьох журналістів, засуджених і звільнених до цього поточного року. Акаунти їхніх справ можна знайти на www.cpj.org. Медійники лишаються у списку КЗЖ, поки комітет не впевниться, що їх звільнили чи вони загинули в ув'язненні.

До тюремного перепису журналістів КЗЖ включає тільки тих, кого арештувала влада. До їхнього числа не входять ті, хто потрапив до полону недержавних угруповань. За даними медіаорганізації, близько 20 медійників зникли безвісти в Сирії. Багатьох із них викрали бойовики «ісламської держави в Іраку і Леванті» (ISIS).

Журналісти, захоплені кримінальними бандами та воєнізованими групами, потрапляють до категорій «зниклих безвісти» або «викрадених»

Джерело: Committee to Protect Journalists (CPJ)

Автор: Шазде Омарі (ShazdehOmari) — редакторка новин КЗЖ. Колишня головна копірайтер The Village Voice. Працювала репортеркою і редакторкою у США та Греції.

Вбиті журналісти. У фокусі уваги — Сирія, Україна, Афганістан

Найсмертоноснішим регіоном світу для журналістів 2014 року був Близький Схід. Найсмертоноснішою країною третій рік поспіль лишалася Сирія.

Незвично велику частину журналістів, убитих 2014 року у зв'язку з професійною діяльністю становлять міжнародні журналісти. Вони перетинали кордони, щоб висвітлювати конфлікти й небезпечні ситуації на Близькому Сході, в Україні та в Афганістані.

Це відображає нестабільність становища в зонах конфліктів, де часто саме західні медійники є мішенню. Майже чверть журналістів, убитих цього року, є міжнародними кореспондентами. КЗЖ задокументував приблизно вдвічі більшу частку загиблих представників міжнародної преси, ніж у минулі роки. Однак, згідно з даними дослідження КЗЖ, близько 9 з кожних 10 загиблих були місцевими репортерами, які висвітлювали новини в своїх країнах. 

Загалом 2014 року, виконуючи професійну роботу, в світі були позбавлені життя 60 журналістів (2013-го їх було 70).

КЗЖ розслідує загибель принаймні ще 18 репортерів, щоб визначити, чи пов’язана вона з фахом.

Небезпечність роботи міжнародних кореспондентів привернула увагу у квітні цього року. Тоді в Афганістані поліцейський застрелив німецьку фоторепортерку, кореспондентку Associated Press Аню Нідрінґгаус, яка висвітлювала президентські вибори.

У серпні бойовики «Ісламської держави в Іраку і Леванті» (ISIS) обезголовили американського журналіста Джеймса Фоулі. Відео його вбивства було розміщено онлайн. Репортера викрали в Сирії ще в листопаді 2012 року.

Через два тижні після цього вбивства терористи ісламської держави оприлюднили відеозапис відтинання голови викраденому в серпні 2013 року американсько-ізраїльському незалежному журналісту Стівену Сотлоффу.

Хоча ризики для західних журналістів у зонах конфліктів зростають, під загрозою, як і раніше, в переважній більшості перебувають місцеві репортери. До цієї категорії належать приблизно 20 медійників, котрі, за оцінкою КЗЖ, зникли безвісти в Сирії. Вважається, що чимало з них є бранцями «Ісламської держави в Іраку і Леванті» (ISIS).

Загалом сирійський конфлікт у 2014 році призвів до загибелі щонайменше 17 журналістів. Внаслідок цього загальне число репортерів, убитих відтоді як у цій країні 2011 року розпочалася громадянська війна, зросло до 79. Сирія замінила Філіппіни як найсмертоносніша країна для медійників, відколи з 1992 року КЗЖ почав документувати їхні вбивства.

В Іраку цього року вбито щонайменше 5 журналістів. Троє з них висвітлювали військові дії між урядовими військами та його союзниками і заколотниками, очолюваними «ісламської державою». Серед них — оператор мережі Al-Ahad TV Халід Алі Хамада.

Принаймні чотирьох журналістів і трьох інших медійників було вбито під час висвітлення ними 50-денного конфлікту в липні-серпні в Ізраїлі та на окупованих палестинських територіях. Тоді  загинуло загалом понад 2100 палестинців, більшість із яких мирні жителі, та 73 ізраїльтян. У липні внаслідок удару, завданого ізраїльтянами, смерть спіткала й водія агентства Media 24, який пересувався в авто з позначкою Press.

Вперше з 2001 року щонайменше п'ятеро журналістів та двоє інших співробітників медіа, за підтвердженими даними КЗЖ, загинули цього року в Україніу зв’язку з професійною діяльністю. Всі вони, крім одного, були міжнародними репортерами.

Комітет захисту журналістів задокументував часті порушення свободи преси в Україні, зокрема напади, арешти та викрадення репортерів і блокування мовлення.

У Пакистані, що протягом тривалого часу є однією з найнебезпечніших країн для медіа, у зв’язку з професійною роботою вбито трьох журналістів. Це менше, ніж у попередні роки.

Однак насильство проти репортерів тривало. В квітні нападники шість разів стріляли у ведучого телеканалу Geo News Хаміда Міра (Hamid Mir), коли він виїжджав із аеропорту в Карачі. Однак він вижив після тяжких поранень. У березні бойовики брали на приціл   телеведучого Разу Румі. Він уникнув серйозних ушкоджень, але загинув його водій.

Принаймні трьох журналістів убили в Парагваї. Це сталося вперше з 2007 року, коли КЗЖ підтвердив у цій латиноамериканській країні загибель репортерів, пов'язану з фаховою роботою. Двоє з них були радіоведучими. У м. Консепсьйон кулі смертельно вразили Едгара Пантелеона Фернандеса Флейтаса. Його застрелили після того, як він звинуватив у генеральній прокуратурі у корупції місцевих суддів, адвокатів та чиновників.

Журналісти несподівано опинилися на лінії вогню, висвітлюючи спалах смертельного вірусу Ебола. У Гвінеї в сільській каналізації виявили трупи радіожурналіста та двох співробітників ЗМІ, які висвітлювали публічну інформаційну кампанію з охорони здоров'я.

У Туреччині вперше за багато років вчинено вбивство, пов’язане з медійною сферою. В жовтні в м. Адана двоє бойовиків вчинили замах на вбивство Кадира Бааду, який доправляв на велосипеді примірники прокурдської газети AzadiyaWelat. Він помер у шпиталі від ран. Редактор повідомив КЗЖ, що його щоденному виданню часто погрожували телефоном та електронною поштою. Натомість влада стверджує, що прокурдські медіа пов’язані із забороненою Робітничою партією Курдистану (PKK) та Спілкою товариств Курдистану (KСК) — під якою приховуються прокурдські організації.

У М’янмі військові повідомили про загибель репортера-фрілансера, якого тримали під вартою. Це — перше з 2007 року задокументоване убивство, пов’язане з журналістською роботою. КЗЖ зафіксував цього року погіршення стану свободи преси в цій країні. ЩОнайменше 10 репортерів там ув'язнені за звинуваченнями в антидержавній діяльності.

Дослідження КЗЖ виявило й деякі інші тенденції:

• загальне число загиблих 2014 року журналістів наочно показує, що рівень їхнього професійного ризику в останнє десятиліття зберігався. Останні три роки КЗЖ зафіксував як найнебезпечніший період;

• майже половина репортерів загинула цього року на Близькому Сході. З них 38% — у боях чи під перехресним вогнем;

• КЗЖ задокументував перше в історії вбивство журналіста в Центрально-Африканській Республіці внаслідок зіткнень між угрупованнями заколотників та урядовими військами;

• принаймні один журналіст загинув на Філіппінах — у країні, яка нині посідає третє місце серед найсмертоносніших для преси у світі. В листопаді застрелили ще одного свідка влаштованої 2009 року масової різанини в провінції Міганданао, що призвела до загибелі 32 медійників. За даними КЗЖ, позбавлено життя вже чотирьох свідків. Однак і досі не засуджено жодного винуватця злочину;

• понад 40% убивств репортерів, скоєних 2014 року, були цілеспрямованими. Близько 31% загиблих попереджали про погрози;

• до 8 країн, де 2014 року постійно вбивали журналістів, а злочинці розгулювали на свободі, привернуто увагу в Індексі безкарності КЗЖ;

• найбільше — 35% — серед медійників, загиблих 2014 року, репортерів телебачення. За ними йдуть фоторепортери та оператори. Їхня частка становить 27%;

• близько 68% убитих журналістів висвітлювали політику. Наступною найсмертоноснішою темою була війна (60%), а слідом за нею — права людини (55%).

Комітет захисту журналістів почав збирати докладні дані про всіх загиблих журналістів 1992 року. Співробітники медіаорганізації самостійно розслідують та перевіряють обставини убивства кожного з них.

КЗЖ вважає справу пов'язаною з професійною діяльністю тільки в тому разі, коли йому достеменно відомо, що журналіста позбавили життя через покарання за роботу під перехресним вогнем у боях або під час виконання небезпечного редакційного завдання.

Якщо мотиви убивства не з’ясовані, однак цілком можливо, що репортер загинув у зв'язку з професійною роботою, КЗЖ відносить його справу до категорії «непідтверджених» і продовжує розслідування.

Список медіаорганізації не включає журналістів, які померли від хвороб чи загинули в авто- та авіакатастрофах, не спричинених ворожими діями.

Інші медіаорганізації, що користуються різними критеріями, наводять більше число загиблих репортерів, ніж КЗЖ.

База даних Комітету захисту журналістів, убитих 2014 року у зв’язку з професійною роботою, включає короткі відомості про кожну жертву та статистичний аналіз. КЗЖ зберігає базу даних про усіх журналістів, загиблих з 1992 року.

Джерело: Committee to Protect Journalists (CPJ).  

Автор: Шазде Омарі (Shazdeh Omari) — редакторка новин КЗЖ. Колишня головна копірайтер The Village Voice. Працювала репортеркою й редакторкою у США та Греції.

Переклад: Аркадій Сидорук

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
cpj.org, скріншот
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду