Попри те, що Росія заперечує причетність її військових до конфлікту, журналісти в інтерв’ю КЗЖ розповіли, що атаки на медійників розпочалися після намагань розслідувати загадкові смерті солдатів.

КЗЖ наводить дані московського Фонду захисту гласності про те, що щонайменше 5 випадків перешкоджання роботі журналістів відбулося у серпні. Задокументовано залякування, затримання, відмову у доступі до публічної інформації, використання насильства, фізичні напади. Багато атак відбулося у Псковській області, де базувалася сумнозвісна 76 десантна дивізія.

Крім того, зовсім нещодавно невідомі особи атакували знімальну групу московського бюро BBC. Вона також висвітлювала похорон російського солдата, який, за повідомленнями місцевих ЗМІ, був убитий на сході України за невідомих обставин.

КЗЖ нагадує, що напади розпочаися після того, як незалежна газета «Псковская губерния» оприлюднила серію матеріалів про представників 76-ї дивізії. 29 серпня видавець газети та опозиційний політик Лев Шлосберг став жертвою нападу. За його словами, це пов’язано із розслідуванням його газети.

Крім згаданих людей, перешкоджання роботі, напади, погрози у тому ж регіоні були застосовані щодо інших журналістів: Ірини Борухович («Фонтанка»), Ніни Петлянової («Новая газета»), Сергія Ковальченка та Сергія Горіна («Телегаф»), Володимира Роменського (телеканал «Дождь»), Іллі Васюніна («Русская планета») та Дениса Пінчука (Reuters).

«Лише у серпні наш фонд отримав тривожні новини з Ростова, Калуги, Рязані, Пскова та інших регіонів, - сказав в інтерв’ю КЗЖ Олексій Сімонов, керівник Фонду захисту гласності. – Я думаю, що ці випадки перешкоджання роботі репортерів походять від  розслідувань секретної інформації стосовно залучення Росії у конфлікт в Україні».

28 серпня члени Ради з прав людини та громадянського суспільства при президенті РФ офіційно звернулися до Слідчого комітету РФ з вимогою розпочати розслідування щодо атак. Були також пропозиції внести зміни до законодавства з метою кращого убезпечення журналістів у конфліктних зонах. Зокрема, новинні організації можуть зобов’язати проводити спеціальні тренінги та страхувати журналістів, які їдуть працювати у гарячі точки.

«Водночас навряд чи це вирішення проблеми», - зазначає кореспондент КЗЖ Єлена Мілашина.

За її словами, якщо російська влада хоче захистити журналістів, то має ретельно розслідувати випадки нападів на журналістів та притягнути винних до відповідальності.