Медійники опинилися в одному ряду із політичними лідерами та активістами.

«Наше терпіння має межі, - йдеться у листівці, поширеній Los Rastrojos. – Якщо вони продовжуватимуть спрямовану проти нас збочену політичну пропагандистську профспілкову пацифістську ліву діяльність, то заплатять за її наслідки».

Список, фігурантам якого загрожує убивство, розповсюдили минулого тижня у північному департаменті країни Кордові, що є головним осередком терористів.

Це традиційні погрози колумбійських  воєнізованих груп наркоторговців. Злочинні банди вже не раз брали на приціл репортерів, відзначає RSF. Тепер вони включили до числа смертників ще двох журналістів.

Лейдерман Ортіс Берріо – видавець тижневика La Verdad del Pueblo («Народна правда»), відомого критикою корупції влади та насильства з боку воєнізованих угруповань. Йому вже неодноразово погрожували. 2010 року Міжамериканська комісія з прав людини (CIDH) зверталася у зв’язку з цим до колумбійської влади із проханням вжити запобіжних заходів. Відтоді Ортіс Беррі, який живе у департаменті Антіокія, має трьох охоронців і їздить тільки у броньовику.

Едгар Астудільо також вже користується  урядовим захистом. 2009 року він опублікував декілька репортажів про злочинне угруповання Los Paisas. Опинившись під загрозою, змушений був тікати з департаменту Кордова. Повернувся через два роки й очолює програму на місцевому Radio Panzenú.

Як повідомляв Media Sapiens, у жовтні 2011 року президент Хуан Мануель Сантос, який до обрання на посаду голови держави працював журналістом, підписав Декрет про створення при Міністерстві внутрішніх справ Національного охоронного відомства (Unidad Nacional de Protección - UNP).

На нього було покладено функції із «забезпечення особливого захисту осіб, котрі під час виконання своїх обов’язків можуть потрапити в екстремальні ситуації, ризикуючи своїм життям, недоторканністю, свободою та особистою безпекою».

Колумбійський президент, як писала Notimérica, заявив, що під його «особистим захистом» перебувають 90 журналістів. А загалом UNP опікується безпекою 7,5 тис. колумбійців.

«Я хочу, щоб мене чітко зрозуміли: наш уряд повністю відданий тому, щоб розслідувати будь-яку справу, котра суперечить фундаментальному праву колумбійців отримувати інформацію», – відзначав Хуан Мануель Сантос.

Однак у Світовому рейтингу свободи преси «Репортерів без кордонів» Колумбія посіла 2014 року 126 місце серед 180 країн (про останні погрози колумбійським журналістам див. тут і тут).

Зважаючи на це, Ортіс Берріо Лейдерман звернувся до Національного охоронного відомства з проханням переглянути заходи безпеки, що надаються його родині та багатьом журналістам, які перебувають під постійною загрозою терористів. До цього його спонукав похорон колеги Луїса Карлоса Сервантеса (Luis Carlos Cervantes), убитого у серпні ц.р. у департаменті Антіокіа, ймовірно, воєнізованим угруповуванням Los Urabeños.

Заснована 2002 року Los Rastrojos налічує 1200-1500 бойовиків. Джерела її фінансування – наркотрафік кокаїну, марихуану та героїну, а також нелегальний видобуток золота.

Зона її дії охоплює не лише північну частину Колумбії, а й поширюється на інші території країни та на західну частину Венесуели.

Іспанське слово el rastrojo у колумбійському варіанті означає  «молода поросль».