У цій розлогій листівці одна з найбільших воєнізованих антиурядових організацій, що займається наркотрафіком, оголосила вісьмох журналістів «живими мішенями». Вона покладає на медійників вину за «шкідливу й брехливу» інформацію, що призвела до недавнього арешту Інтерполом у Чілі Фанні Ґруесо Боніллі (Fanny Grueso Bonilla), яку вважають  ватажком цього клану.

«Нам набридли їхні атаки й тикання в нас як в убивць, - говориться у листівці, адресованій репортерам без прямого звернення до них. – Ця заява порушує мовчазну згоду, що Urabeños поводяться нижче трави, а вони нас коситимуть».

Листівка містить пряму погрозу репортерам: «Ми вже знаємо не тільки те, як вони маскуються. Ми ЗНАЄМО УСЕ (Виділено в оригіналі. – Прим. MS). Тож ми даємо їм добу, щоби вони покинули міста Калі та Буенавентуру. Інакше вони відповідатимуть за наслідки своїх дій».

Деякі журналісти, яким погрожують у цій заяві, висвітлюють судові справи. Вони усвідомлюють серйозність становища, що виникло, відзначає Elpais.com.co. Ці репортери просили не називати в опублікованому матеріалі їхні імен, щоби «не нагнітати ситуацію».

«Я не розумію, до чого ці погрози. Адже інформація про “La Chili” (псевдо арештованої Боніллі. – Прим. MS) з’явилася на міжнародному та національному рівнях. Вона йшла не від нас», - сказав журналіст, який  попросив не називати свого прізвища.

Серед тих, хто опинився під загрозою, - популярний коментатор Radio Q'hubo Альваро Мігель (Álvaro Miguel). У вразливій ситуації він звернуся до влади з проханням надати йому захист. «Лишається покладатися хіба що на Бога та на владу», - пояснив він свій вчинок.

Названий у листівці інший репортер Q'hubo Єсід Торо (Yesid Toro), якому торік уже погрожували за публікацію книги «Змова убити Диявола», охарактеризував теперішню ситуацію як «вельми тривожну». Він висловив сподівання, що влада «негайно надасть захист нам та особливо нашим колегам». .

Директор місцевої новинної телестанції  Más Pacífico Хільдардо Аранго (Gildardo Arango) написав на своїй сторінці у Twitter: «Дякую усім моїм колегам і друзям за їхню солідарність після погроз, які ми отримали».

Колумбійський Фонд свободи преси (FLIP) з обуренням сприйняв те, що під загрозою опинилося життя восьми журналістів. Директор інституції Педро Вака (Pedro Vaca) підтвердив реальність загроз і закликав владу ґарантувати необхідні заходи безпеки журналістів.

Серед журналістів, які потрапили у новий «чорний список» терористів Los Urabeños, - репортери El País, Q'Hubo, Caracol radio, El Tiempo, новинного видання Más Pacífico та комунальної радіостанції Буенавентури.

Media Sapiens днями повідомляв про «чорний список», складений іншим воєнізованим наркокартелем – Los Rastrojos. До нього  потрапили видавець тижневика La Verdad del Pueblo («Народна правда») Лейдерман Ортіс Берріо  (Léiderman Ortiz Berrío) та радіожурналіст Едгар Астудільйо (Edgar Astudillo). Обидва користуються урядовим захистом.

У жовтні 2011 року президент Хуан Мануель Сантос, який до обрання на посаду голови держави працював журналістом, підписав Декрет про створення при Міністерстві внутрішніх справ Національного охоронного відомства (Unidad Nacional de Protección - UNP). На нього було покладено функції із «забезпечення особливого захисту осіб, котрі під час виконання своїх обов’язків можуть опинитися в екстремальних ситуаціях, ризикуючи своїм життям, недоторканністю, свободою та особистою безпекою». Колумбійський президент, як писала Notimérica, заявив, що під його «особистим захистом» перебувають 90 журналістів. А загалом UNP опікується безпекою 7,5 тис. колумбійців.

Однак проблему насильства проти журналістів не вдалося подолати. Як свідчить опублікована «Репортерами без кордонів» (RSF) інфографіка про найнебезпечніші для журналістів країни Латинської Америки, Колумбія за цим показником посіла друге місце після Мексики, випередивши Бразилію. Із січня 2000-го до вересня 2014 року насильницькою смертю там  загинуло 56  медійників.