Насправді закон, незважаючи на супердемократичну назву, захищає політиків від критики, вважає більшість місцевих журналістів. Група естонських ЗМІ звернулася до президента Тоомасу Хендріку Ільвесу із закликом ретельно зважити ті правові проблеми, які виникнуть з приводу цього документа. Союз газет Естонії попросив канцлера права Індрека Тедера дати аналіз документа, але поки що той відмовився, пославшись на не надто високу його важливість для держави. Насправді закон може, якщо його підпише президент, серйозно обмежити свободу слова і змінити імідж Естонії навіть на заході, де цю балтійську країну нині вважають демократичною державою.

Документ містить певні суперечності. З одного боку, він начебто захищає особисті права громадян, яких журналісти, та й не тільки вони, поливають брудом у ЗМІ або в блогах. З іншого – активно втручається в журналістську діяльність, фактично забороняючи висловлювати думку, якщо вона несе у собі жорстку критику.

Один з його ініціаторів, колишній голова департаменту поліції, член парламентської правової комісії Роберт Антропов, відзначив: «Відповідно до чинної конституції кожен має право на свободу слова, і це правильно, оскільки йдеться про конституцію демократичної держави. Але слова бувають різні, зокрема такі, що порочать і псують репутацію, причому дуже часто без особливих причин. Тому згідно з параграфом 45 конституції, який надає право на законній підставі обмежити поширення інформації, яка порочить людину, в цілях захисту її честі й гідності ми і ухвалили відповідний закон».

C іншого боку виконавчий директор Союзу газет Естонії Марк Раудсаар назвав закон спробою перетворити журналістів на виконавців, які бояться критики. Такий тиск суперечить конституції, сказав він.

До речі, закон поширюється не лише на ЗМІ. Образливі репліки на вулицях або пересилання третім особам електронних листів, що містять помилкові твердження, також потрапляють під його дію.

Роберт Антропов зауважує: «Рівноваги між свободою слова ЗМІ та їх стимулом не порочити людей не існує. При цьому у людей немає жодних способів захиститися від часто несправедливих звинувачень ЗМІ. З набуттям чинності нового закону про захист джерела з'являться і рівновага, і способи захисту від ЗМІ, – вважає він. – Доти, доки правосуддя здійснює суд, немає підстав вважати, що суд чинитиме тиск на засоби масової інформації і призначати непомірні штрафи, які призведуть до банкрутства. Не сумніваюся, що нікого не засудять».

А от естонські журналісти сумніваються. Вони припускають, що політики намагаються закрити рота вільній пресі, особливо напередодні виборів.

Медіаграмотність за матеріалами  ves.lv