1-го січня набув чинності Закон України «Про захист персональних даних», ухвалений Верховною Радою 1-го червня 2010 року. Правозахисні організації вважають цей закон кроком до обмеження свободи слова та свободу доступу до інформації.

За словами виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини Володимира Яворського, закон «зв’яже руки» журналістам. Адже в ньому під «персональними даними» розуміють будь-яку інформацію, яка дозволяє впізнати особу, аж до імені та прізвища. Журналістам дозволено збирати загальнодоступну інформацію про особу, але не поширювати її без письмової згоди цієї особи.

На думку Володимира Яворського, тепер, посилаючись на цей закон, можна буде зупинити поширення будь-якої інформації про будь-яку особу, а також покарати журналіста або редакцію за розголошення персональних даних.

У той же час автори закону, серед яких Міністерство юстиції України, кажуть, що ухвалюючи закон, Україна адаптується до європейського законодавства. Вони нагадують, що Україна взяла зобов’язання ратифікувати та запровадити конвенцію про захист персональних даних. «Безумовно, цей закон, а також ратифікація Конвенції Ради Європи про захист персональних даних, є одним із елементів покращення співпраці з Європейським Союзом в цілому», – заявляв раніше заступник директора департаменту міністерства юстиції з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС Тарас Качка.

«У європейському законодавстві є чіткий принцип, що преса, наприклад, може поширювати будь-яку персональну інформацію про публічну особу, якщо суспільство цього вимагає. В Україні ж тепер персональну інформацію стосовно президента чи іншої особи поширити буде неможливо, тому що потрібна буде згода цієї особи», - наголошує Володимир Яворський.

Новий закон вимагає створення Державного реєстру баз персональних даних усіма підприємствами і організаціями незалежно від форм власності. Фактично усі вони мають стати власниками баз персональних даних і зареєструвати їх.

Закон передбачає також створення уповноваженого державного органу із захисту персональних даних, якому надається право вільного доступу до будь-яких приміщень, де зберігається чи здійснюється обробка персональних даних. Є побоювання, що такий державний орган може використовуватися як засіб тиску на підприємців.

«Медіаграмотність» за матеріалами Української служби Бі-бі-сі