Азербайджанський парламент відмовився від інституту медійного обмудсмана та передав функції повноважного представника з медійних питань представникові з прав людини, при якому буде створено відділ інформації. Таким чином було поставлено крапку в боротьбі за запровадження інституту медійного омбудсмана та органу, відповідального за забезпечення доступу до публічної інформації, що тривала п’ять років.

Закон про внесення змін і доповнень до конституційного закону «Про уповноваженого (омбудсмана) Азербайджану із прав людини», внесений президентом держави, у першому читанні був ухвалений Міллі Меджлісом 21 грудня 2010 року. Аргументуючи відмову від інституту медійного омбудсмана, голова профільного парламентського комітету Алі Гусейнов заявив: «Необхідності у створенні спеціального інституту немає, оскільки уповноважений із прав людини має великий досвід і зможе виконувати обов’язки інформаційного омбудсмана».

За словами омбудсмана Ельміри Сулейманової (на фото), за перше півріччя 2011 року буде підготовлений статут відділу інформації в апараті омбудсмана, а також правила, що сприятимуть ефективній діяльності цієї структури. Згідно з названим конституційним законом, ухваленим 2001 року, до обов’язків омбудсмана належить відновлення порушених державними та муніципальними органами, посадовими особами прав і свобод людини, відображених у Конституції та міжнародних договорах, стороною яких є Азербайджан.

Медійні експерти та правозахисники обурені цим рішенням. «Апарат омбудсмана неспроможний виконати свої прямі обов’язки, куди їм ще займатись інформаційними питаннями?», - цитує «Кавказький вузол» директора Інституту свободи і безпеки репортерів Еміра Гусейнова. Юрист міжнародної організації IREX Pro Media Алескер Мамедли зауважив, що інформаційні права громадян специфічні, тому їх захистом має займатись спеціальний інститут. «Влада підписала низку міжнародних зобов’язань, але не виконує їх. Є всі підстави вважати, що влада не зацікавлена в цьому, адже громадськість могла отримати ще один законний важіль для отримання інформації. А це дасть серйозний стимул неурядовим організаціям та іншим структурам вимагати даних від офіційних відомств. У результаті виникне перспектива розголошення небажаних для влади цифр і фактів», - каже він.

Тим часом міжнародна організація «Репортери без кордонів» засудила рішення азербайджанського парламенту, наголосивши, що таким чином Азербайджан проігнорував рекомендації Ради Європи. «Ці поправки негативно позначаться на праві азербайджанського народу на доступ до інформації. Зміна позиції влади із питання створення інституту медійного омбудсмана свідчить про крок назад у захисті прав медіа та журналістів, із яким в Азербайджані існують великі проблеми», - йдеться в заяві «Репортерів». Організація закидає уповноваженому з прав людини Ельмірі Сулеймановій лояльність до влади, що суперечить рекомендаціям Ради Європи.

Нагадаємо, в Україні уповноваженим із прав людини Верховної Ради з 2007 року є Ніна Карпачова, що була народним депутатом ВР V скликання від Партії регіонів. Інституту медійного омбудсмана в Україні немає.

«Медіаграмотність»