Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення доступу до публічної інформації)». За законопроект № 7321 у другому читанні і в цілому проголосували 412 народних депутатів.

Також парламент ухвалив закон «Про доступ до публічної інформації». Законопроект № 2763 здобув 408 голосів.

Перед розглядом законопроекту № 7321 перший віце-спікер Адам Мартинюк намагався зняти його з голосування. Як і 22 грудня, коли востаннє намагалися поставити законопроекти на голосування, він наполягав на тому, що текст документу не відповідає вимогам статті 116 регламенту Верховної Ради. За його словами, в заголовок і текст законопроекту були внесені суттєві зміни, які не розглядалися в першому читанні.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко закликав Раду розглянути обидва законопроекти і попросив Адама Мартинюка поставити їх на голосування.

Член комітету, співавтор законопроекту № 7321 Олена Бондаренко зауважила, що поправки суттєво змінили текст законопроекту, оскільки робоча група узгоджувала обидва документи і «зробила досконалими два закони».

Тим часом над ложею преси журналісти розгорнули банер із написом: «Доступ до інформації: зараз або ніколи». Адам Мартинюк у відповідь порадив пресі займатися своєю справою: «Шановні колеги журналісти, ви можете вішати лозунги в себе в редакціях. Ви приходите на робоче місце не з лозунгами, а з мікрофонами, ручками. А плакати тут ні до чого не допоможуть. Верховна Рада і без вас знає, що робити».

Після цього він поставив на голосування питання про розгляд законопроекту № 7321 усупереч статті 116 регламенту. За розгляд проголосували 377 народні депутати. Зрештою, парламент ухвалив обидва закони.

Нагадаємо, ухвалення закону про доступ до публічної інформації неодноразово вимагали громадськість і журналісти, зокрема рух «Стоп цензурі!».

 Закон «Про доступ до публічної інформації» говорить, що інформація може бути засекречена лише за сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

При цьому не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Також не можуть належати до інформації з обмеженим доступом декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які:

1) претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади;

2) обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.

І обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Будь-який громадянин може запитати потрібну йому інформацію в органів влади, монополій та бізнесів, які отримують фінансування з бюджету. Вони мають надати відповідь на запит не пізніше п’яти робочих днів з дня його отримання. А якщо запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин.

Інший схвалений закон – «Про забезпечення доступу до публічної інформації» - запропонували депутати від Партії регіонів Олена Бондаренко з Володимиром Ландиком та Юрій Стець з «Народної самооборони».

Він забороняє органам влади та їх керівникам самостійно робити інформацію таємною чи службовою - таке обмеження можливе лише згідно закону.

Також він дозволяє журналістам безперешкодно відвідувати органи влади, якщо вони не ухвалили спеціальних обмежень і забороняє усім - навіть власниками медіа - втручатися в діяльність журналістів. Власники можуть встановлювати обмеження лише в редакційних угодах, які мають бути підтримані журналістами.

Він також дозволяє журналістам поширювати засекречені інформацію на таких умовах:

«1. Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

2. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.»

Обидва закони розробила спільна група з представників влади, опозиції, медіа-юристів та журналістів. Представник президента в парламенті Юрій Мірошниченко також входив у групу. Він заявив після голосування, що Віктор Янукович підпише обидва закони.

«Коротка відповідь – так», - сказав представник президента. «Тепер м`яч на боці суспільства».

«Медіаграмотність» із використанням матеріалів «Свідомо»