Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Кнут Воллебек вважає, що проект закону «Про мови в Україні» (№1015-3) може призвести до зниження рівня використання державної мови в таких важливих сферах суспільного життя, як державне управління, ЗМІ та система освіти. Комісар дав оцінку проекту закону та висловив свої рекомендації. Про це йдеться на сайті Верховної Ради.

Як позитивну мету законопроекту комісар зокрема відзначив глибоке реформування базового законодавства, яке стосується мовних питань. На його думку, така реформа є довгоочікуваною. Відзначивши ще низку позитивних рис, він також назвав і негативні моменти законопроекту, які стосуються ЗМІ. Наприклад, на підставі проекту закону, мовні квоти для програм, які транслюватимуться державною мовою, будуть застосовуватися лише до державних каналів або до каналів громадського мовлення (п. 3 ст. 25). Друковані ЗМІ будуть незалежними від будь-яких мовних квот (п. 6 ст. 25).

«Проект закону про мови також передбачає скасування обмежень на використання мов меншин або регіональних мов у секторі засобів масової інформації. Пункт 4 ст. 24 передбачає скасування більшості обмежень на використання мов меншин у кіно, тоді як п. 4 ст. 25 передбачає те саме для телебачення, а п. 1 ст. 27 остаточно скасує всі мовні обмеження в рекламі», – пише верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин.

Раніше Кнут Воллебек висловлював стурбованість з приводу мовних квот й інших обмежень стосовно використання мов меншин у телерадіомовленні, зокрема у випадках, коли вони є непропорційним тягарем для ЗМІ меншин. Проте скасування майже всіх правил та обмежень стосовно використання державної мови в електронних та друкованих ЗМІ, зокрема в приватному секторі, може серйозно зашкодити використанню державної мови, вважає він.

«Ринкові міркування у поєднанні із ситуацією асиметричної двомовності в Україні сприятимуть імпорту й виробництву російськомовних програм, фільмів та публікацій, оскільки все це буде значно дешевше виробляти або імпортувати. Крім того, більш імовірно, що вони досягнуть ширшої аудиторії, що складається не тільки з російськомовної спільноти, а й більшості україномовних громадян, які вільно розмовляють російською мовою», – каже Комісар ОБСЄ. За його словами, таке дерегулювання буде унікальним, оскільки більшість держав - членів ОБСЄ здійснюють регулювання для забезпечення адекватної присутності державної мови у ЗМІ, зокрема на телебаченні. Це стосується не лише «малих» мов, наприклад голландської або скандинавських мов, а і «великих», приміром французької.

На основі аналізу положень проекту закону про мови у зазначених вище галузях Кнут Воллебек вважає, що цей документ може призвести до зниження рівня використання державної мови в таких важливих сферах суспільного життя, як державне управління, ЗМІ та система освіти.

Урешті-решт, замість сприяння двомовності з високим рівнем володіння державною мовою та російською або іншою мовою меншини, проект закону про мови, імовірно, послабить державну мову, тим самим збільшивши існуючі мовні поділи всередині країни. Нарешті, прийняття проекту закону в його теперішній формі може викликати сильну негативну реакцію з боку прихильників підвищення ролі державної мови, що у свою чергу призведе до зростання напруженості. Проект закону, якщо його буде прийнято в теперішній формі, може мати протилежний ефект, а не «зміцнення єдності українського суспільства», яке передбачено законопроектом.

«Телекритика»